Особливості природного поновлення головних лісоутворювальних порід у безперервності розвитку лісового покриву буковинських Карпат

Формування і розвиток лісових екосистем істотно залежить від лісорослинних умов, можливостей якомога повнішої реалізації екологічного потенціалу певної території, ефективності участі у цьому процесі людини.

Уже тривалий час лісівники надають перевагу штучному відновленню лісів шляхом створення лісових культур і досі недостатньо використовують фактор природного залісення лісових територій. Проте, досвід показав, що саме природне лісовідновлення у сприятливих лісорослинних умовах є не лише менш витратним, але й забезпечує відтворення корінних, складних за будовою насаджень, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття і підтримання стійкості лісових екосистем. Фахівцями визнано, що протиріччя між екологічними вимогами щодо збереження лісів, їх цінних несировинних функцій та економічними інтересами щодо лісових ресурсів можна ефективно усунути або мінімізувати шляхом впровадження у практику принципів наближеного до природи ведення лісового господарства [1-4]. Його суть полягає у прагненні до мінімального порушення природних процесів розвитку лісових екосистем завдяки дотримання принципу вибіркової експлуатації лісів та екологізації лісокористування, зокрема, впровадження рівномірно-поступових рубань (далі - РПР). Так, у пристигаючих букових насадженнях одним із методів встановлення екологічної рівноваги є сприяння природному поновленню бука лісового Fagus sylvatісa L. [5]. Це дає змогу відтворювати насадження, які подібні за видовою, віковою і ценотичною структурою фітоценозу лісовим екосистемам природного походження і здатні до саморегулювання, самовідновлення та саморозвитку. В Україні, у т.ч. в Карпатах уже накопичено доволі великий досвід з питань природного поновлення лісу [6, 7]. Проте поширення цього методу лісовідновлення гальмується за певної непередбачуваності результатів, технологічної складності РПР і заходів сприяння поновленню лісу, а також за домінування в управлінні економічних інтересів.

Попри наявний досвід і знання проблеми, для ефективного переходу господарювання на двоприйомні РПР на Буковині необхідні додаткові дослідження особливостей природного відновлення основних лісоутворюючих порід залежно від трофності ґрунтів. Правилами відтворення лісів [8] передбачено, що на ділянках, які мають відповідні ґрунтово-кліматичні умови, перевагу слід надавати природному відновленню лісів. Необхідною умовою формування якісного природного поновлення високопродуктивних молодняків є проведення відповідних заходів сприяння цьому процесу.

Тому метою наших досліджень було виявлення шляхів удосконалення системи заходів сприяння природному поновленню основних типів букових лісів Буковинських Карпат та Передкарпаття.

Цікаві статті з розділу

Проблема знешкодження або часткової утилізації твердих побутових відходів
Відходи — залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і вихідні споживчі властивості, що втратили повністю або частково; попутн ...

Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий консультант: док ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...