Активність 137Сs і 90Sr в продукції рослинництва АФ “Узинська”
Активність 137Cs у зерні, коренеплодах та вегетативні масі зернових і кормових культур, що вирощувалися у господарстві наведені у таблиці 4.4, а 90Sr - у таблиці 4.5. Дані таблиці 4.4 показують, що активність 137Cs у зерні варіює у досить широких межах - від 0,17 до 13,94 Бк/кг. Найменша активність 137Cs у зерні та вегетативній масі кукурудзи, пшениці озимої, а найвища - гороху, гречки та сої. Активність 137Cs у зерні гороху втричі, гречки - у 8 - 10 та сої - у 10 - 18 разів вища ніж пшениці озимої, кукурудзи та ячменю.
У вегетативній масі пшениці озимої, ячменю, сої та гречки активність 137Cs у двічі, гороху - в 1,6 разів, рапсу - в тричі, кукурудзи на зерно - в 6 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 137Cs у 3 рази вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала конюшина та кукурудза на силос. Активність 137Cs в люцерні була в 3 - 5 разів, вико-вівсяні суміші в двічі вища ніж у конюшині.
З даних таблиці 4.5 видно, що активність 90Sr у зерні складає від 0,55 до 1,96 Бк/кг. Найменшу активність має зерно кукурудзи, пшениці озимої, а найвищу гороху. У вегетативній масі гречки активність 90Sr у двічі, гороху, рапсу - в 3,5 разів, пшениці озимої та сої - в 4 рази, кукурудзи на зерно - в 10 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 90Sr у 2,6 разів вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала вико-вівсяна суміш, а найбільшу - конюшина. Активність 90Sr в зеленій масі конюшини була в двічі, а люцерни у 8 разів вища ніж у зеленій масі вико-вівсяної суміші. цезій стронцій чорнобильський київський
Згідно чинних державних гігієнічних нормативів активність 137Cs у продовольчому зерні (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка) не повинна перевищувати 50 Бк/кг і 90Sr - 20 Бк/кг, а для зерна бобових культур (горох, соя), відповідно 50 та 30 Бк/кг [38]. Результати досліджень показують, що отримане у ТОВ «Надія» зерно пшениці, кукурудзи, ячменю, гороху, сої та гречки придатне для використання на продовольчі цілі.
Таблиця 4.4 Активність 137Cs у продукції рослинництва АФ «Узинська», відділок с. Тарасівка, Бк/кг
|
№ поля |
Площа, га |
Культура |
Зерно |
Вегетативна маса |
|
Польова сівозміна | ||||
|
1 |
120,4 |
пшениця озима |
0,36 ± 0,04 0,32 - 0,38 |
0,72±0,08 0,65 - 0,76 |
|
2 |
120,9 |
пшениця озима |
0,19±0,04 0,17 - 0,23 |
0,38±0,09 0,34 - 0,46 |
|
3 |
120,4 |
Ячмінь |
1,14±0,12 1,03 - 1,20 |
2,29±0,24 2,07 - 2,41 |
|
4 |
119,6 |
кукурудза на силос |
- |
2,60±0,35 2,27 - 2,77 |
|
5 |
72,3 |
пшениця озима |
0,42±0,04 0,40 - 0,45 |
0,84±0,07 0,80 - 0,90 |
|
6а |
50 |
Гречка |
13,94±1,32 13,248 - 15,12 |
25,56±2,42 24,29 - 27,72 |
|
6б |
90,7 |
Горох |
5,81±0,55 5,52 - 6,3 |
9,30±0,88 8,83 - 10,08 |
|
7 |
117,5 |
Соя |
13,11±1,15 12,50 - 14,12 |
26,22±2,30 24,99 - 28,25 |
|
8 |
130,9 |
кукурудза на зерно |
0,56±0,07 0,53 - 0,63 |
3,35±0,41 3,17 - 3,76 |
|
9 |
126 |
цукрові буряки |
0,53±0,09 0,44 - 0,56 |
1,58±0,26 1,33 - 1,69 |
|
10 |
125,9 |
Рапс |
0,83±0,08 0,77 - 0,88 |
2,48±0,23 2,30 - 2,63 |
|
Кормова сівозміна | ||||
|
1 |
25 |
Люцерна |
- |
3,02±0,25 2,81 - 3,17 |
|
2 |
25 |
Люцерна |
- |
4,25±0,48 3,97 - 4,65 |
|
3 |
25 |
Конюшина |
- |
1,95±0,31 1,67 - 2,12 |
|
4 |
24,2 |
Люцерна |
- |
5,06±0,55 4,64 - 5,42 |
|
5 |
24,3 |
вико-вівсяна суміш |
- |
8,25±0,96 7,59 - 8,95 |
|
6 |
24,2 |
вико-вівсяна суміш |
- |
7,44±0,88 6,63 - 7,87 |
|
7 |
22,3 |
Люцерна |
- |
4,89±0,78 4,28 - 5,39 |
Цікаві статті з розділу
Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія
як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом
вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані,
необхідні для загальної характ ...
Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду
причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф,
стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...
Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається
забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного
повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.