Загальна методика і основні методи досліджень

Проблеми пов’язані із забруднення агроландшафтів довгоіснуючими штучними радіонуклідами 137Cs і 90Sr внаслідок Чорнобильської катастрофи і нині залишаються досить актуальними для аграрного виробництва. Як уже згадувалося вище у Київській області радіоактивного забруднення зазнали близько 884 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі у Білоцерківському районі, що потрапив у зону південного сліду забруднення було забруднено 137Cs - 16,69 та 90Sr - 12,41 тис. га угідь. В тому числі 137Cs забруднено 64962,2 га сільськогосподарських угідь із щільністю менше 1 Кі/км2, 14114,6 га - 1 - 5 Кі/км2, 2579,8 га - 5 - 15 Кі/км2 та 90Sr 11227,7 га - із щільністю 0,02 - 0,15 Кі/км2; 1183,5 га - 0,15 - 3 Кі/км2. Таким чином близько 20 % угідь району було забруднено 137Cs із щільністю понад 1 Кі/км2.

Білоцерківський район розташований у південній частині Київського області, що належить до лісостепової ґрунтово-кліматичної зони України. Загальна площа району становить 127676 га, в тому числі - 101000 га сільськогосподарських угідь, із яких ріллі - 95000 га. Специфічною особливістю сільськогосподарських угідь району є високий рівень розораності земель (до 95 %). Аграрне виробництво в основному спеціалізується на вирощуванні зернових, кормових культур, цукрових буряків та на скотарстві молочно-м’ясного напряму [14].

Ґрунти в Білоцерківського району складають чорноземи типові. Вони займають 74,5 тис. га орних земель і становлять 93,1% основного земельного фонду сільськогосподарського виробництва району. Еколого-агрохімічна оцінка ріллі за 100-бальною шкалою складає в середньому 75 балів. Середня багаторічна кількість опадів за рік становить 536 мм [14].

Ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях ставить перед вченими завдання щодо вивчення питань міграції 137Cs і 90Sr у трофічному ланцюгу ґрунт - рослина - тварина, накопичення їх у продовольчій продукції, розроблення рекомендацій щодо отримання продукції з мінімальним вмістом цих радіонуклідів, який би не перевищував встановлених гігієнічних нормативів, оцінки джерел та доз опромінення населення, що проживає в зонах радіоактивного забруднення.

Вище згадане й зумовило необхідність вивчення стану міграції 137Сs і 90Sr на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області, з’ясування та уточнення показників переходу 137Cs і 90Sr із ґрунту в продукцію рослинництва й тваринництва та оцінки джерел, що формують дозове навантаження населення яке проживає в зонах радіоактивного забруднення.

Цікаві статті з розділу

Агроекологічний моніторинг грунтів
Актуальність теми: Багато пізніше, вже в XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи цілеспрямованих повторних спостережень за одним або більше елементами навколишнього природ ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...

Моніторинг земель поблизу ВАТ Рівнеазот
Актуальність теми. Постійно зростаючий негативний вплив діяльності людини нерідко призводить до катастрофічного стану довкілля, що визначається насамперед руйнуванням і навіть розривом сталих взаємо ...