Шляхи вирішення проблем водних ресурсів в Україні
Таким чином, узагальнюючи викладене, державна водна політика має спрямовуватись на досягнення балансу екологічних та економічних інтересів суспільства, пов’язаних із використанням водних ресурсів, а також підтримку економічно вигідного й екологічно безпечного рівня водокористування, забезпечувати збалансованість потреб економічного розвитку і можливості відтворення водних ресурсів. Для цього необхідно забезпечити:
дотримання збалансованого використання водоресурсного потенціалу басейнів річок;
досягнення відповідності обсягів водокористування екологічно допустимим можливостям водоресурсного потенціалу;
державне регулювання щодо дотримання режиму збалансованого водокористування всіма господарськими об’єктами;
відновлення порушених і змінених водних об’єктів та їх екосистем, біологічного і ландшафтного різноманіття вододжерел;
екологічно ефективне та надійне функціонування водогосподарських систем та споруд, планомірне досягнення відповідності водогосподарської інфраструктури цілям державної політики збалансованого водокористування;
екологічну безпеку та попередження шкідливого впливу вод (повеней, підтоплень господарських об’єктів і сільськогосподарських земель та ін.), гарантування безпечної експлуатації гідротехнічних споруд (дамб, гребель тощо), ліквідації особливо небезпечних виробничих та інших об’єктів, у тому числі накопичувачів токсичних стічних вод і рідких відходів, що є потенційними джерелами надзвичайних ситуацій на водних об’єктах.
На шляху до поставлених цілей необхідно вирішити низку проблем, пов’язаних із забрудненням водних об’єктів точковими і дифузними (із водозбірного басейну) джерелами, значними втратами води в господарській діяльності, високою водоємністю продукції, неадекватністю використання технологій підготовки питної води стану водних джерел, значною зношеністю фондів водного господарства тощо.
Проблеми щодо охорони водних ресурсів зараз постають у всьому світі. На території України зараз проходить масове забруднення водних ресурсів. Для того щоб зберегти дані нам природою ріки, озера, ставки і моря потрібно дбайливо ставитись до водних ресурсів.
Передусім це стосується приморських південних районів з їх рекреаційного базою. Не менш важливого значення в умовах високоінтенсивного використання ресурсів, набувають розробка і впровадження економічних стимулів збереження їх у чистоті та забезпечення економії води.[6]
Цікаві статті з розділу
Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
Нині у світі активізується процес переходу від фронтальної,
споживацької моделі функціонування національних господарств до моделі
екологобезпечного самопідтримуючого соціально-економічного р ...
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Сучасний екологічний стан Антарктичного півострова
Антарктичний півострів - це постійна низька температура повітря, майже постійні сильні вітри. Високий рівень ультрафіолетового опромінювання, низький атмосферний тиск і розріджене повітря теж не підні ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.