Загальна оцінка людського потенціалу
Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е. Новиков, А. Маринич, В. Руденко.
Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає: заповнення простору інформацією, структуризацію містобудівних задач у просторі, виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі, виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору, окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.
Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору. Населення може бути структурованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів. Для будь - якої категорії людей характерні кількісні показники. Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання - зайнятість, професійна структура.
У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).
Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) Nн, кількістю працездатних людей Nпр.
Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:
(2.2)
де Р - освітній рівень населення, aі - коефіцієнт вагомості певного освітнього рівня, Nін - кількість людей, що мають певний освітній рівень, Nн - загальна кількість населення.
Р = 0,5*70/822,4 = 0.04
Далі пропонується розглянути найбільш важливе для оцінки просторового потенціалу поєднання характеристик. В абсолютних одиницях це буде кількість людей Nфі, зайнятих у певній складовій певної галузі міста (області, регіону). Сума ∑ Nфі / Nпр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:
(2.2)
(2.3)
н = 822,4-323,7 = 498,7
Де: Nн - кількість непрацюючих людей.
Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті.
Людський вимір характеризується кількістю населення Nн та його якісними властивостями, (Таблиця 2.4).
Таблиця 2.4. Основні характеристики людського виміру в м. Хмельницьк
|
Показники |
Значення |
|
Чисельність населення, тис. Осіб |
822,4 тис. осіб |
|
Віковий склад населення: молодше від працездатного працездатне старше від працездатного |
172,0 тис. оміб 517,2 тис. осіб 129,3 тис. осіб |
|
Зайнятість по галузям: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість |
33,9 тис. осіб 46,5 тис. сіб 243,3 тис. осіб |
Цікаві статті з розділу
Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення
Водні запаси на Землі
величезні, вони утворять гідросферу - одну з потужних сфер нашої планети.
Гідросфера - найважливіший елемент біосфери. Вона поєднує всі води земної кулі,
включаючи оке ...
Вода в харчуванні людини
Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя
людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб.
Організм дорослої людини складається в серед ...
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім
середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток.
Сучасний глобальний
характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.