Якість води та фактори, що її формують

В усі часи людство так чи інакше використовувало воду. Причому, основним її джерелом, в першу чергу, були річки. Саме тому до річок ставились з особливою повагою, берегли їх навіть у тих випадках, коли води було вдосталь. З розвитком цивілізації на жаль змінились не тільки об'єми водокористування, але і саме ставлення до річки як джерела життєдайної вологи. Людина відірвалась від природи, беручи воду з комунального крану, вона забула про першоджерела, з яких ця вона надходить. З розвитком господарства людина навантажувала водні екосистеми і особливо малі річки, в басейнах яких мешкає переважна більшість населення.

Сьогодні в Україні можна зустріти як ще збережені річки з криштально чистою, наче бризки діамантів, водою, так із непрозорою, брудною, а інколи, вода в річках має різнокольорові відтінки, з масною густою масою, яку взагалі важко назвати водою. Відповідно і річки поділяють на чисті і забруднені. Разом із тим в усіх річках є вода і, щоб її, таку різну, якось кількісно чи якісно охарактеризувати і порівняти ввели поняття "якість води". Під цим терміном розуміють різнофакторну кількісну і якісну оцінку її хімічного складу та фізико-хімічних і біологічних властивостей, які визначають придатність води для використання в конкретних цілях.

В основі оцінки якості води лежать три групи показників, зокрема:

фізичні - колір, запах, прозорість, наявність завислих речовин, каламутність тощо;

хімічні - вміст кисню, мінеральних і органічних речовин, розчинених газів, забруднювачів не характерних для водного об'єкту або таких, вміст яких перевищує регламентовані норми (гранично допустимі концентрації - ГДК);

гідробіологічні - розвиток фіто- і зоопланктону, фіто- і зообентосу, перифітону, вищих водних рослин, індекс сапробності, інтенсивність фотосинтезу та дихання гідробіонтів тощо [18, 78].

Звичайно, визначена якість води відповідає якомусь споживчому стандарту - питної води, води для поливу сільськогосподарських культур, для промислових цілей, для риборозведення тощо.

Формування якості води у річках забезпечується сукупністю гідрохімічних, бактеріологічних, гідрологічних процесів, фізико-географічних і гідрометеорологічних особливостей регіону та рівня антропогенного впливу на водозбір. Весь цей вплив проявляється через процеси обміну речовин між різними середовищами.

Інші властивості природної води визначає водневий показник рН та окисно-відновний потенціал - Eh. До нормативних показників, що найбільш часто застосовуються при визначенні якості поверхневих вод, належать кисневий показник, який характеризує вміст розчиненого у воді кисню та його біологічне споживання (БСК); токсикологічні показники, зокрема вміст азоту - амонійного, нітратів, нітритів, важких металів, пестицидів, вміст нафтопродуктів, фенолів тощо.

Якість природних вод - є результатом сукупності складних процесів обміну речовинами на рівні біологічної складової гідроекосистем з одного боку і алохтонними потоками з площі водозбору. Якість води залежить від багатьох складових у тому числі і від фізико-географічного положення водойми, та головне на сьогодні - від рівня антропічного навантаження. Відповідно якість води є як результатом сукупності природних процесів, так і результатом впливу на них комплексу антропічних факторів.

Багатофакторність процесу формування якості води обумовлює складність його вивчення, а недостатність теоретичних та методичних розробок, інструментальних методів нерідко знецінює спроби розкриття механізму формування якості води, перешкоджає вивченню і розробці науково обґрунтованих підходів до управління та раціонального регулювання якості води [18, 80].

Процес формування якості води залежить від комплексу факторів, що складаються безпосередньо у даній водоймі. Комплекс факторів, що впливають на якість води, складають 5 основних блоків: гідрометеорологічний, гідрохімічний, гідробіологічний, фізико-географічний та антропічні. Їх можна назвати основними складовими регулювання якості води. Кожен із цих блоків характеризується великим переліком показників, які відтворюють специфічні властивості.

Цікаві статті з розділу

Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми (ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера). Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...

Акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення
В даний час і в перспективі особливо гостро постає проблема екологічної безпеки навколишнього середовища, екологічно безпечного природокористування при зростаючих антропогенних навантаженнях ...

Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...