Біологізація меліоративного землеробства - важливий чинник енергозберігаючих технологій на осушувальних землях

Будь-яка втрата азоту з ґрунту (відчуження з урожаєм, вивільнення в атмосферу, вимивання у нижні горизонти ґрунтового профілю) пов'язана з втратою органічної речовини на органогенних землях та зменшенням гумусу у мінеральних ґрунтах. За відсутності надходження цього елементу у ґрунт в кількостях, еквівалентних виносу, відбуваються процеси, що призводять до зниження родючості земель. Поповнення азоту без залучення факторів біологізації потребує значних затрат ресурсів та енергії, пов'язаних з пальним, мінеральними добривами і отрутохімікатами, енергоємними технологічними операціями [24, 110].

Тому використання елементів біологічного землеробства на осушуваних землях забезпечить більшу ефективність сільськогосподарського виробництва при порівняно менших затратах ресурсів.

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі ми досліджували одну з актуальних проблем сучасності - екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі (на прикладі Заболотівської осушувальної системи). Вивчення та аналіз наукових джерел дали нам змогу зробити наступні висновки.

Меліорація - науково обґрунтована система організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на конструктивне збагачення і збереження природно-ресурсного потенціалу місцевості та істотне поліпшення природних умов виконання нею соціально-еконномічних, екологічних та природоохоронних функцій.

Від інших подібних заходів меліорація відрізняється більш глибокою і регулярно керованою зміною природних режимів, станів та явищ меліорованої території, а також довгочасним управлінням ними на основі створення і забезпечення функціонування меліоративних систем.

Ефективне використання меліорованих земель тісно пов'язане з проблемою підвищення родючості низькопродуктивних дерново-підзолистих глейових ґрунтів та збереженням і раціональним використанням органічної речовини торфовищ. Технології вирощування сільськогосподарських культур на осушуваних землях повинні забезпечувати економічно-доцільну продуктивність, економію ресурсів та енергії, екологічну рівновагу меліорованих ландшафтів та прилеглих до них територій.

Запровадження науково-обґрунтованої структури посівних площ та сівозмін в конкретних грунтово-меліоративних умовах, диференційованих систем обробітку ґрунту, удобрення, агромеліоративних заходів, хімічної і структурної меліорації осушуваних ґрунтів, поєднання хімічних та агротехнічних систем захисту від бур'янів, шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, гідротехнічні та агротехнічні способи регулювання водно-повітряного режиму є запорукою вирішення багатьох природоохоронних, господарських і соціальних завдань на меліорованих територіях.

-70 роки XX століття - період масового наступу потужних бульдозерів і екскаваторів на Волинське Полісся. Під гуркіт потужної техніки потенційні знищувачі природи забули про застереження Докучаєва, а, можливо, взагалі не знали про нього. «Помилки» природи знову почали виправлятись, але на цей раз більш жорстоко. Значних змін зазнала мережа малих річок та струмків Волинського Полісся. За останні 30-50 років тут висохло близько 100 малих річок. Практика перетворення їхніх річищ у канали, що супроводжувалось необгрунтованим випрямленням русел без врахування динаміки водних потоків у них, особливо при проходженні паводків і повеней, призвела до появи бокової ерозії. Природа не любить прямих ліній, і як наслідок - твердий стік збільшився у 1,5-2 рази. Це призвело до замулення окремих ділянок річищ, що разом з іншими антропогенними факторами, зокрема забудовою заплав, викликало різке зменшення їхньої пропускної здатності. Варто згадати, що розрахунки результатів великомасштабних весняних повеней 1996, 1998 років показали: в межах Волинського Полісся та Волино-Подільської височини річища практично всіх малих річок та їхні історично освоєні заплави не можуть пропускати повені без затоплення значних площ на тривалий час. Такі затоплення особливо небезпечні влітку, коли вода швидко прогрівається. Це провокує загнивання рослин, утворення токсичних речовин та знищення біоценозу.

Щодо доцільності осушення Ратнівського району Волинської області є різні думки. Одні стверджують, що меліорація зробила район хліборобським, нагодувала поліщуків. Скептики кажуть, що осушення більше завдало шкоди, ніж зарадило справі. Як відомо, меліоративні роботи здійснюються в усіх цивілізованих країнах, де загальна площа осушених земель становить понад 160 мільйонів гектарів. Волиняни теж давно переконалися, що на Поліссі богарний гектар різко поступається врожайністю меліорованому. Вони ж дотримуються думки, що меліорація має проводитись виважено, на науковій основі, бо кампанійщина ще ніколи не призводила до добра.

Цікаві статті з розділу

Уточнення розмірів санітарно - захисної зони
Санітарно - захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих зонах можна розміщувати адміністр ...

Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий консультант: док ...

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити. Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...