Розробка рекомендацій по обмеженню і попередженню негативних і небезпечних геологічних та техногенних процесів

Проводячи оцінювання небезпеки зсувів, необхідно враховувати: структурно-геологічні властивості території, рівень сейсмічного ризику, типи порід, кількість атмосферних опадів, гідрологічну обстановку, швидкість танення снігу, міцність порід схилів та укосів гір, навантаження схилів, зміну порід у процесі вивітрювання, проведення будівельних робіт без врахування особливостей рельєфу та геологічних умов місцевості, підрізання схилів гір під час прокладання доріг, магістральних трубопроводів, ліній електропередач та інші фактори.

Для боротьби з карстовими процесами можна застосовувати наступні заходи:

. Припинення доступу поверхневих і підземних вод до порід, які карстуються, шляхом регулювання поверхневого стоку і влаштування дренажів.

. Штучне обрушення покрівлі карстових пустот і заповнення їх глинистими породами. До цього вдаються при будівництві залізниць і шосейних доріг, трубопроводів.

. Цементація порід основ споруд, так створюється підземний водонепроникний бар‘єр і одночасно породи зміцнюються.

Важливо своєчасно помітити перші ознаки зсуву, скласти правильний прогноз його подальшого розвитку. Потрібно врахувати, що зсуви рухаються з максимальною швидкістю в основному в початковий період, надалі вона поступово знижується.

Зменшити масштаби біди або й запобігти зсуву можуть своєчасно організований контроль за станом схилів і дотримання протизсувного режиму.

Якщо зсув розпочався, то, як показує досвід, потрібно, по-перше, зупинити його, для чого терміново звести тимчасові споруди, по-друге, провести комплекс капітальних інженерних робіт, які б і надалі не допускали розвитку подібних явищ.

Боротьба з водною ерозією включає цілий комплекс протидії ерозійних заходів: організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних з урахуванням зональних умов зволоження, рельєфу, ступеня прояву ерозії.

Організаційно-господарські заходи передбачають насамперед раціональне землевпорядження території, при якому розробляють плани протиерозійних заходів та їх реалізації.

Особливу увагу приділяють посівам ґрунтозахисних культур, сівозміни, насиченим багаторічними травами, і буферним смугах, що складається з однорічних і багаторічних рослин. Найбільшою ґрунтозахисної ефективністю володіють посіви багаторічних трав (коефіцієнт ерозійної небезпеки досить низький - 0,08 … 0,01).

Лісомеліоративні заходи в основному спрямовані на створення полезахисних, водорегулюючих лісових і чагарникових смуг, які закладаються поперек схилів, лісових насаджень (прибалкових, прибалочних і на схилах балок і ярів).

У завдання гідротехнічних заходів входять затримання і регулювання поверхневого схилового стоку за допомогою різних гідротехнічних споруд: терас різного типу, валів, водовідвідних каналів на схилах для перехоплення та відведення стоку талих і зливових вод, вершинних водотоків, а також укосів ярів , гребель в ярах і балках та ін.

В умовах зрошуваного землеробства головну увагу приділяють запобіганню іригаційної ерозії. При цьому важливу роль грають прийоми обробки ґрунтів і способи поливу.

Захист довкілля є важливим соціально-економічної завданням. Для ефективного захисту навколишнього середовища

необхідно законодавчо ввести принцип обмеження шкідливих техногенних впливів, зокрема викидів небезпечних речовин. За аналогією з принципами радіаційного захисту людини, згаданими вище, можна сказати, що принципи захисту навколишнього середовища полягають у тому, що:

· повинні бути виключені необґрунтовані техногенні впливи;

· нагромадження шкідливих речовин у біоценозах, техногенні навантаження на елементи екосистем не повинні перевищувати небезпечні межі;

· надходження шкідливих речовин в елементи екосистем, техногенні навантаження повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо з обліком економічних і соціальних факторів.

техногенний геологічний природний запоріжжя

Цікаві статті з розділу

Характеристика ґрунтового покриву
У ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі - дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...

Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...

Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом географії, соціоекології та медицини, що в ...