Дослідження ПТК

F= ПТК м/S району х 100%, де

F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,

ПТК м - межирічкові ПТК, ( 0.2 тис.кв.км )

S району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )

F= 200/800 х 100%;

F= 25%

Площа межирічкових ПТК на території Борівського району становить 25%. Межирічкові ландшафти Борівського району змінені під впливом ведення сільськогосподарських робіт: розорені ґрунти, змінений тваринний та рослинний світ. Меншого впливу ландшафти зазнають від транспорту. Відсутність промислових підприємств забезпечує стійких задовільний стан межирічкових ландшафтів. Тому , можна вважати, екологічний стан межирічкових ландшафтів Борівського району, що займають 25% території всього району як задовільний.

Долинні ПТК, розташовані уздовж річкових долин р. Оскіл (на території Борівського району в руслі р. Оскіл створене Червонооскільське водосховище) з притоками: р. Борова, р.Горохуватка, р. Солона та представлені лесовими рівнинами, розчленованими балками і ярами, із западинами на алювії неогенових терас з чорноземами типовими середньо гумусними, вилуженими, чорноземами звичайними середньо гумусними потужними з сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяно-дубових лісів, лучних і різнотравно-типчаково-ковилових степів, іноді на місці темно-сірих ґрунтів під-кленово-липовими дубовими лісами [6].

Розрахуємо відсотковий вміст цих ПТК у загальній площі району:

F= ПТК м/S району х 100%, де

F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,

ПТК м - межирічкові ПТК, ( 0.52 тис.кв.км )

S району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )

F= 520/800 х 100%;

F= 64%

Площа долинних ПТК на території Борівського району становить 64%.

Долинні ландшафти Борівського району терасовані і різноманітні у відношенні гірських порід і рельєфу. Верхні і середні тераси р. Оскіл лесові, тому однотипні в ґрунтовому відношенні.

На заплаві панують алювіальні ґрунти різних різновидів. ПТК представлені високими й низькими заплавами на молодих четвертинних піщано-мулових відкладах, з чорноземами супіщаними розвинутими піщаними ґрунтами, іноді з пісками слабозадернованими, з сільськогосподарськими угіддями, вигонами, сосновими лісами; розташовані вздовж Червонооскільського водосховища. Велика частина заплавних земель використовується як малопродуктивне пасовище і косовиця, але в значній більшій мірі вони використовуються як рекреаційна зона районного та обласного значення. Розрахуємо її площу:

F= ПТК д (з)/S району х 100%, де

F - відсотковий вміст даного ПТК у загальній площі району,

ПТК д(з) - долинні ПТК ( заплава), ( 48 кв.км )

S району - площа Борівського району, ( 0.8 тис.кв.км )

F= 48/800 х 100%;

F= 6%

Площа заплав на території Борівського району становить 6 %.

Перша надзаплавна (піщано-борова) тераса характеризується звичайними легкими грунтоутворюючими породами і примітивними супіщаними ґрунтами, наявністю тільки транзитного стоку і пануванням по- декуди борів.

Верхні та середні тераси ПТК представлені лесовими рівнинами, які розчленовані балками і ярами, із западинами на алювії стародавньочетвертинних терас з чорноземами типовими середньо-гумусними, вилуженими, чорноземами звичайними середньо гумусними потужними з сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяно-дубових лісів, лучних і різнотравно-типчаково-ковилових степів, іноді на місці темно-сірих ґрунтів під-кленово-липовими дубовими лісами [6].

Цікаві статті з розділу

Екологія в житті людини
В сучасних умовах існування людство зіткнулося з величезною проблемою - екологічною. Проблема екологічної катастрофи вже не просто не приваблива перспектива, а реальна загроза, що повисла н ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...