Екологічні дослідження водних об’єктів як складової довкілля, що зазнає впливу забруднення

Гідрологічну сітку утворюють річки басейну Сіверського Донця: Оскіл, з притоками Борова, Солона, Горохуватка, верхів¢я Нетриуса. На Осколі створено Червонооскільське водосховище (рис1.1). Для господарської потреби збудовано близько 20 ставків загальною площею водного дзеркала близько 150 га. Всього у Первомайському районі 102 ставки загальною площею водного дзеркала 698 га, 2 водосховища на р. Берека з площею водного дзеркала 320 га. [3].

Загальна густота річкової сітки у Борівському районі менше 0.15 км/км2. Річний стік річок у районі складає менше 2.5-3 л/с з 1 км2, об¢єм стоку 55.2 млн.м2/рік. Більша частина стоку приходиться на весняний період (весняний паводок). На цей сезон року приходиться 60-80% об’єму стоку. В інші сезони року стік мало відрізняється, хоча проявляється зимова (грудень-січень) і літня (липень-серпень) межені [10].

Замерзання річок відбувається звичайно в першій-другій декадах грудня. Розкривання від льоду - в другій декаді березня.

Живлення усіх річок району переважно (біля 60%) снігове, при цьому найбільш високий стік весною (70-80% річного стоку). На осінньо-зимовий період приходиться 15-16% річного стоку.

Окрім сезонних коливань річковий стік в межах району характеризується і змінами по роках. Зокрема, в окремі маловодні роки стік зменшується майже наполовину

Червонооскільське водосховище є одним з найбільших в Харківській області. Повний об¢єм складає близько 480 млн.куб.м., площа водного дзеркала 130 км кв. Найбільша глибина - 16.5 м, найменша глибина озера - 3.87 м. Довжина берегової лінії на території району складає 35 км. Водні ресурси Борівського району використовуються для зрошення та обводнення та сільськогосподарського водоспоживання. Живлення водосховища, ставків здійснюється, головним чином, за рахунок весняних річкових паводків. Джерельні і атмосферні води в їх живленні грають підсобну роль

Основними водоносними горизонтами прісних вод, які використовуються для водопостачання на півночі району є комплекси сеноман-нижньокрейдяного горизонту та на півдні району юрський та тріасовий комплекси. Запаси підземних вод у районі складає 2.41 млн. куб.м/рік (ухвалені) та 14.53 млн. куб.м/рік (прогнозні).

Поверхневі води знаходяться під сильним впливом поверхневого стоку з сільськогосподарських угідь. Останні трансформують в річку продукти ерозії ґрунтів разом з залишками агрохімікатів, пестицидів і добрив, що негативно впливає на гідрохімічні показники, сприяє зменшенню русла, утворенню мілководдя і мілини, а також це сприяє порушенню об’єму стоку річок, зменшенню самоочищення річки, що приводить до зменшення кількості вільного кисню.

Води річок, водосховища та ставків, як правило, мають задовільну якість (за виключенням випадків їх забруднення стічними водами). Це дозволяє використовувати водні ресурси для різноманітних господарських цілей і водопостачання населення і промислових центрів, риболовства, зрошення.

Цікаві статті з розділу

Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи т ...

Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...

Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...