Домішки в атмосфері

В атмосферному повітрі містяться різні домішки - пил, гази і т.д. Частина цих домішок має природне походження. Наприклад, вулканічна і ґрунтова пил, пил лісових пожеж і т.д. Гниття органічних речовин веде до вступу в атмосферу сірководню, аміаку; бродіння вуглецевмісних речовин - до виділення метану. В атмосфері є різні неорганічні солі, які потрапляють до неї з океанів і морів у результаті випаровування та розбризкування під час хвилювання. При випаровуванні води солі поступають в повітря в молекулярно-дисперсному стані. З 1 м3 води виходить 0,5 г солі. При випаровуванні з усієї поверхні Світового океану (500 тис. км2) в атмосферу щорічно переходить з водяною парою приблизно 250 млн. т розчинених речовин, до складу яких входять такі елементи: йод, бром, свинець, цинк, мідь, нікель і ін. Наприклад, щорічно з морської води в атмосферу випаровується близько 50 000 т йоду. Але головним природним джерелом металів в атмосфері є пил, що утворюється при вивітрюванні гірських порід і переносима вітровими потоками. Деяка кількість металів приносить космічний пил, 1 млн. т якої щороку осідає на поверхню Землі. В даний час головним постачальником металів в атмосферу є антропогенні джерела, що приносять в повітря в 18 разів більше свинцю, в 9 - більше кадмію і в 7 разів більше цинку.

За останнє десятиліття в атмосферу надійшло свинцю більше, ніж за всю історію цивілізації до 1900 р. Кількість вуглекислого газу, щорічно утворюється в сфері товарного виробництва, в 100-200 разів більше, ніж його надходження при виверженні вулканів. Під впливом земного радіоактивного випромінювання і космічних променів в атмосфері утворюється багато іонів.

У 1 см3 повітря їх може утримуватися від кількох сотень до кількох десятків тисяч. Безпосередніми складовими атмосфери природного походження є SО2, HF, HC1 (вулканічного походження), а також H2S (з природного газу). В атмосфері завжди присутня водяна пара. Кількість водяної пари в тропосфері залежить від пори року та географічної широти. Маса води, що міститься в атмосфері, досягає 13,25 • 1012 т.

У тропосферу безперервно надходить пил різного походження - космічна, вулканічна, грунтова, пил лісових пожеж. Звичайно в природних умовах на 1 км2 щороку випадає близько 5 т пилу. Хімічний склад атмосфери залишається практично постійною протягом багатьох мільйонів років. Це можна пояснити тим, що її склад регулюється біологічними процесами, що відбуваються в напрямку оптимізації умов розвитку біосфери. Як писав В.І. Вернадський, життя створює в оточуючому.

Варто підкреслити, що з ростом населення планети, розвитком промисловості й збільшенням кількості транспортних засобів спостерігається, особливо в останні два десятиліття, значне погіршення якості атмосферного повітря. Насамперед збільшується концентрація окису вуглецю. Це газ без кольору й заходу, якому можна виявити за допомогою приладів або хімічних речовин. Він в 200 разів активніше кисню.

У великих містах зміст окису вуглецю наближається до небезпечної риси. Головним джерелом його є викиди автомобільного транспорту. Потрапляючи в легені людини, газ витісняє кисень із гемоглобіну, відтворює міцну сполуку (карбоксигемоглобин). У результаті значна кількість гемоглобіну припиняє брати участь у найважливішому процесі - переносі кисню з повітря до тканин і органів.

При отруєнні окисом вуглецю в людини з'являються шум у вухах, головний біль, запаморочення, пульсація в скронях, нудота, блювота, втрата свідомості.

Легковий автомобіль викидає до 3 м3/рік окиси вуглецю, а вантажний - до 6. У повітрі найбільших міст США її втримується від 20 до 300 мг/м3. Особливо багато окису вуглецю в повітрі на перехрестях вулиць, де автомобільні двигуни працюють вхолосту чекаючи зеленого сигналу світлофора. Цей газ може накопичуватися також у кабінах водіїв автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння.

Окисом вуглецю регулярно дихають курці: у тютюновому димі сигарети втримується близько 1% окису вуглецю. Вона також утвориться в печах при спалюванні вугілля, інших видів твердого й рідкого палива. Окис вуглецю втримується й у димових газах, що відходять. Ще 30 років тому при спалюванні 200 млн. т вугілля в атмосферу було викинуто більше 4 млн. т ці гази. За останні роки у зв'язку зі збільшенням обсягів виробництва й недостатньою ефективністю прийнятих мір концентрація окису вуглецю в повітрі зростає. Тільки в США щорічно викидається його в атмосферу 60 млн. т.

Цікаві статті з розділу

Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах. Серед існуючих напрямків приро ...

Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області
Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні характеризується тим, що перейшла від бюрократичної радянської “піраміди" влади до сучасних принципів територіальної організації влади ...

Глобальні екологічні проблеми людства. Шляхи їх вирішення
Перед людством постійно виникають багаточисленні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу. Розвиток сучасної цивілі ...