Необхідні ресурси
Енергетичні ресурси - це будь-які джерела механічної, хімічної та фізичної енергії. Класифікація енергетичних ресурсів наведена у табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2.
В Україні як до 1991 р., так і зараз відчувається дефіцит власних паливно-енергетичних ресурсів - це призвело до високого рівня енерговитрат, низької ефективності суспільного виробництва та поглиблення енергетичної кризи (табл. 2.1.3, 2.1.4).
Таблиці 2.1.3, 2.1.4
У 1995 р. власними енергоресурсами Україна була забезпечена на 44,4%, в тому числі вугіллям на 81,3, газом на 21,2 та нафтою на 22,5%. Але за останні роки виробництво та видобуток основних видів енергоресурсів, насамперед вугілля, має стійку тенденцію до зменшення.
Вторинні енергетичні ресурси - це енергія різних видів, що залишає технологічний процес або установку, використання не є обов’язковим для здійснення основного технологічного процесу.
Джерело вторинних енергетичних ресурсів - низько потенціальна теплота нагрітої води конденсаційних приладів, з якої може витрачатися до 50% теплоти палива, що використовується на електростанціях. Фізико-хімічні характеристики органічних видів палива наведені у табл. 2.1.5.
Таблиця 2.1.5
1 Вугілля
Основна частка електроенергії, що виробляється в Україні, належить ТЕС (60% - 1994 р., 58,4% - 1995 р., 52% - 1997 р.). Але частка вугілля в структурі енергоресурсів, що використовуються для виробництва електроенергії та тепла, складає 32-34% (34% - 1995 р.). Виробництво електроенергії на ТЕС України, які використовують вугілля, - процес екологічно не чистий. Крім цього, для підтримки стійкого горіння низькореакційного високозольного палива (типу антрацитів та пісного вугілля з зольністю 25-40% при проектних не більше 20%) доводиться додатково використовувати імпортовані мазут та газ (табл. 2.1.6).
Таблиця 2.1.6
Вугілля буре - вища теплота згоряння вологої беззольної маси менше 24000 кДж/кг (5700 ккал): Б1 - волога 40%, Б2 - від 30% до 40%, Б3 - менше 30%. Буре вугілля поділяють на класи.
Кам’яне вугілля - теплота згоряння вологої беззольної маси 24000 кДж/кг (5700 ккал/кг), вихід летких речовин більше 9% (табл. 2.1.8). Антрацитове (А) вугілля - теплота згоряння вологої беззольної маси 24000 кДж/кг, вихід летких речовин - 9%. Напівантрацитове (ПА) - перехідні від кам’яних до антрацитових. Вихід летких речовин Vг від 220 до 330 см3/г, антрацити - менше 220 см3/г.
Таблиця 2.1.9
.2 Зв’язна гірська порода
Вивантаження твердого палива, що використовується ТЕС (табл. 2.1.10), з усього технологічного процесу - найбільш трудомістка задача енерговиробництва. В результаті порушення стандарту на тверде паливо, що відбувається з вини вугледобувних або вуглевиробничих, переробних підприємств та через недосконалість техніки транспортування на ТЕС замість вугілля з нормованими якісними характеристиками потрапляє гірська порода, що ускладнює роботу.
Цікаві статті з розділу
Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий консультант:
док ...
Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих
організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними
стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...
Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела.
...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.