Бенз(а)пірен

Донецька РЛА виконує два завдання: проведення зовнішнього контролю точності результатів вимірювань забруднюючих речовин по мережі ЛНЗА Держгідромету Україні та виконання вимірювань вмісту бенз(а)пірену в пробах атмосферного повітря міст України.

Зовнішній контроль проводиться за такими інгредієнтами: оксид і діоксид азоту, діоксид сірки і фенол. Діоксид азоту та діоксид сірки направляються в 35 міст, фенол - в 18 міст України. Крім того, виконується розсилка сухих стандартних зразків складу діоксиду сірки і сірководню для побудови калібрувальних графіків. Контрольні проби готуються наступним чином: титрометричним визначається зміст основної речовини в стандартному зразку, вибираються контрольні точки і розраховується навішування на кожну точку.

Стандартні зразки напрацьовувалися за методиками, розробленими Центральної геофізичної обсерваторії ім. Воєйкова м. Санкт-Петербург. У 1997 р. Постало питання про атестацію зразків та напрацювання була припинена. На сьогоднішній день питання про атестацію залишається відкритим.

Другий напрямок діяльності лабораторії - вимірювання вмісту бенз(а)пірену в пробах атмосферного повітря. БП відноситься до класу поліядерних ароматичних вуглеводнів, молярна маса 252,32 г / моль. Бенз(а)пірен має канцерогенну активність.

Вміст у природі. БП та інші ПАУ містяться в деяких кам'яних і бурому вугіллі, нафті, природних бітумах і т.п. причому іноді в значних кількостях. Канцерогенні ПАУ широко поширені практично у всіх сферах навколишнього середовища людини. Наприклад, вегетативні частини рослин (зелена маса) завжди містять БП, найменші концентрації якого практично не опускалися нижче 1 мкг / кг сухої речовини. БП виявляється і в репродуктивних частинах рослин - зерні, насінні і плодах, причому концентрації його коливаються в більш значних, ніж в вегетативних частинах, межах.

Природні і антропогенні джерела надходження в навколишнє середовище. БП є найбільш типовим хімічним канцерогеном навколишнього середовища. Він присутній у всіх сферах навколишнього середовища: в атмосферному повітрі населених місць та їх околиць, в повітрі виробничих і житлових приміщень, у воді відкритих водойм, включаючи воду океанів, у рослинах і ґрунті.

Джерела БЖ можуть бути стаціонарними (промислові підприємства, ТЕЦ, великі і дрібні опалювальні системи), що забруднюють атмосферу у відносно обмежених районах, і пересувними (транспорт), викиди яких поширюються на значно більші простори. Речовина є продуктом неповного згорання органічних сполук, присутній у продуктах переробки вугілля, нафти, а також утворюється у великих кількостях при виробництві алюмінію. В атмосфері переважно адсорбується на зважених частках.

Міграція і трансформація в навколишньому середовищі. Численність і неуважність джерел БП, а також здатність до подальшого поширення викидів створюють передумови до повсюдного забруднення атмосфери. Проте спостерігаються концентрації БП в атмосфері дуже різні - від практично нульових рівнів у деяких місцевостях до багаторазового перевищення ГДК на окремих ділянках.

Як у повітрі, так і у воді БП може перебувати в молекулярно-дисперсному стані лише в мізерно малих кількостях. В обох середовищах він переважно пов'язаний з іншими забруднювачами: в повітрі майже виключно з твердими частинками (атмосферним пилом), а у воді - як з твердими, так і з крапельно-рідкими поверхневими компонентами.

Тверді частинки, що містять БП, досить швидко випадають з повітря внаслідок седиментації, а також з атмосферними опадами і переходять в ґрунт, рослини. Ґрунтові води і водойми. Це зумовлює досить велику мінливість концентрацій БП в атмосферному повітрі, що залежить не тільки від інтенсивності викиду його з джерела канцерогену, а й від метеорологічних умов.

Проби відбираються на 110 стаціонарних постах в 50 містах України. Масова концентрація бенз(а)пірену визначається методом високоефективної рідинної хроматографії з використанням аналізатора рідини «Флюорат» як флюорометричного детектора. За цією методикою вимірювання виконуються з 2005 року.

Метод вимірювання заснований на уловлювання БП на аерозольний фільтр, витяганні його гексаном, концентрування екстракту, хроматографічному його поділі, реєстрації сигналу з використанням флуоресцентного детектора, ідентифікації піку бенз(а)пірену на хроматограммі за часом утримування і розрахунку масової концентрації бенз(а)пірену.

Аналізуючи дані згідно з Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць за ступенем небезпеки, наведу дані за 2010 рік:

· Безпечно (нижче 1 ГДК) - 75%;

· Малонебезпечні (1-2 ГДК) - 15%;

· Помірно небезпечно (2-4 ГДК) - 7%;

· Небезпечно (4-8 ГДК) - 2%;

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт. Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...

Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи т ...

Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування: Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...