Антропогенний вплив на екосистему Світязя

Серед Шацьких озер найбільш значне місце займає озеро Світязь, яке відоме як в Україні, так і за її межами. Природні ресурси цього озера відіграють значну роль у водопостачанні і функціонуванні меліоративних систем, рибного і, особливо, рекреаційного господарства.

Незважаючи на широке використання озера Світязь у різних галузях господарства та його дослідження різними установами, комплексної характеристики екосистеми в цілому немає. Враховуючи досліджувався антропогенний вплив на екосистему озера Світязь. Мета дослідження роботи: виявити фактори впливу, які зумовлюють деградацію екосистеми озера Світязь, показати шляхи їх вирішення.

Як відомо, до антропогенних чинників в регіоні ШНПП відносяться комунально-побутові, сільськогосподарські і транспортні. Ці чинники в екологічному плані є виключно негативні і стосовно екосистеми Світязь вивчені дуже слабо. Оцінку впливу можна зробити на основі деяких літературних джерел. За даними дослідників водні екосистеми є надзвичайно чутливими до розвитку населених місць і туризму.

На території парку основним джерелом забруднення поверхневих і підземних вод є комунальні відходи, стічні води з сільгоспугідь (пестициди, добрива). Спостереження за станом поверхневих (оз. Світязь) і ґрунтових вод четвертинних і верхньокрейдяних відкладень, які місцеве населення використовує для господарсько питних потреб, встановлено, що мінералізація озерної води протягом року змінюється від 170,7 мг/л до 512 мг/л, реакція води (рН) перебуває в межах 7,3-7,6. У її складі незначні концентрації натрію, калію, магнію, хлору, сульфату. Домінуючими іонами є гідрокарбонати і кальцій, які визначають тип озерної води - гідро-карбонатний кальцієвий. Шацькі води можна оцінити ще як іноді помірно-жорсткі. У них присутні азотисті сполуки, але, як правило, в концентраціях, що не перевищують допустимих меж. Однак наявність у ваді нітратів вказує на існування потенційних джерел забруднення ( пестициди. мінеральні добрива, випас худоби, звалища сміття).

Розглядаючи проблему дальшого існування сільськогосподарського виробництва в межах водозбору озера Світязь прилеглих територій, необхідно брати до уваги наступне. За експертними оцінками вчених у найближчій перспективі у водні об`єкти при відсутності спеціальних водоохоронних заходів буде виноситись з полів у середньому до 25 процентів азоту і 5 процентів фосфору від загальної кількості елементів, які вносяться разом з добривами. Тому з метою охорони джерел від забруднення різними біогенними речовинами необхідно застосовувати гранувальні добрива тривалої дії. Це дасть можливість зменшити винос азоту у водойми до 5-10 , а фосфору до 1-2 процентів від внесеної в грунт кількості. Ще більш жорсткі вимоги треба проявити до зберігання і використання пестицидів. Адже час повного розпаду хлорорганічних пестицидів у поверхневих водах становить від 3 до 8 років, у підземних від 15до 25. а в ґрунті від 10 до 20 років. У планктоні і тканинах риб пестициди можуть накопичуватись до концентрації в десятки разів більше, ніж в оточуючому середовищі.

Важлива проблема - стан захоронення і переробки твердих і особливо токсичних промислових відходів. Адже на Поліссі високе залягання ґрунтових вод, як наслідок, - їх незахищеності. Це не дозволяє проводити захоронення відходів на полігонах. Є випадки переміщення через кордон і небезпечних відходів.

Стурбованість екологів викликало розпочате в Малоритському районі Брестської області будівництво потужного комбінату будівельних матеріалів. А точніше кар’єру по добуванню піску і крейди, що має сягнути ж 35 метрів з відкачкою ґрунтових вод. Адже це може призвести до створення депресійної воронки, яка не виняток, негативно вплине на екосистему Світязь.

Цікаві статті з розділу

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...

Екологічні проблеми озера Сасик
Тема мого дослідження – екологічні проблеми озера Сасик. Ця тема була, є і завжди буде актуальною. Екологія має багато визначень: наука про будинок, місцеперебування; наука про вивчення взаємин ...