Роль супероксиддисмутази в пристосуванні рослинних організмів до стрес-факторів
Вже два десятиліття велику увагу дослідників привертає відкритий Мак-Кордом й Фридовичем фермент супероксиддисмутаза (КФ1.15.1.11), який виконує у клітинах аеробних організмів унікальну функцію регуляції рівня супероксидних аніон-радикалів кисню О-2 (Дубиніна, 1989; Колупаев, 2001).
Структура та функції СОД. Фермент складається з двох ідентичних субодиниць кожна з яких має в середині ланцюга дисульфідний місток, одну сульфгідрильну групу та ацетильовану кінцеву аміногрупу. Місце, яке займає вода у ферменті, який знаходиться в активному становищі, в ході каталітичного циклу може бути зайнятим супероксидним радикалом, киснем або гідроксильним радикалом (Fridovic, 1981; Constantine, 1977). В листі рослин фермент СОД представлено декількома ізоферментними формами, які розрізняються будовою активного центру. Мідь-цинкова форма (Zn, Cu - СОД) чутлива до ціаніду та міститься в цитозолі й між мембранному просторі мітохондрій клітин еукаріот; ціанідрезистентна Mn - СОД локалізована в мітохондріях еукаріот та бактерій; для мікроорганізмів характерний залізовмісний ізофермент (Fe - СОД). Найбільш розповсюдженою формою супероксиддисмутази є Zn, Cu - СОД. Апоферменти каталітично неактивні. Zn - вірогідно, здійснює стабілізуючу дію на структуру, а Cu приймає участь в дисмутації.
Усі охарактеризовані CuZn-СОД є гомодимерами, які складаються із двох субодиниць по 16,5 кДа кожна; в активному центрі міститься по 2 атоми міді (Cu2+) і цинку (Zn2+). Молекула Fe-СОД - також гомодимер, що має молекулярну масу 36-46 кДа в хлоропластах і 54 кДа - у цитозолі бульбочок бобових. Mn-СОД має молекулярну масу 46 або 92 кДа й складається відповідно з 2 або 4 субодиниць однакових за розміром (Bueno et al., 1992; Moran et al., 2003).
Супероксиддисмутаза являється єдиним серед відомих антиоксидантних ферментів, який безпосередньо забезпечує обрив ланцюгів киснезалежних вільно радикальних реакцій у клітинах аеробних організмів. Супероксиддисмутаза здійснює рекомбінацію радикалів кисню з утворенням пероксиду водню та триплетного кисню (McCord, Fridovich, 1969):
СОД
2О2- + 2Н+ → Н2О2 + О2.
Генерування радикалів супероксида виникає при одноелектронному відновленні кисню ферментами у процесі транспорту електронів по дихальному ланцюгу мітохондрій та редокс-системі ендоплазматичного ретикулума, а також при аутоокисленні всіляких внутрішньоклітинних компонентів оксигемоглобіну, NAD(P)Н, глутатіону, флавінів, цитохрому с, аскорбінової кислоти, адреналіну та ін. Аніон-радикал кисню може окислюватися та відновлюватися, перетворюватися у реакційно здатний синглетний кисень та гідроксильний радикал, який виявляється ініціатором пероксидного окиснення ліпідів (Барабой, Сутковой, 1997; Барабой та ін., 1999).
Активність супероксиддисмутази пов’язана з інтенсивністю пероксидного окиснення ліпідів та залежить від накопичення інтермедіатів ПОЛ. З одного боку, накопичення токсичних перекисних продуктів (перекисів жирних кислот, альдегідів, кетонів та інших продуктів) викликає пригнічення активності супероксиддисмутази та інших антиоксидантних ферментів (каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази). З іншого, за принципом зворотного зв’язку, зниження активності супероксиддисмутази, яка зумовлена впливом всіляких факторів, може спричинити збільшення складу перекисів ліпідів, яке не завжди повертається до вихідного рівня, незважаючи на нормалізацію рівня супероксиддисмутази та антиоксидантів (Гришко, Сыщиков, 1999; Курганова та ін., 1997, 1999; Маринова та ін., 1997; Платонова, Костишин, 2000; Чиркова та ін., 1998, 2002; Beauchamp, Fridovich, 1971).
Цікаві статті з розділу
Екологія міських систем
Що являє собою місто? Передусім,
місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення
знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є
протиле ...
Виробництво електроенергії на АЕС та вплив АЕС на довкілля
В наш час дуже актуальною проблемою
для всього людства є енергозабезпечення. З кожним роком традиційних
енергетичних джерел таких як нафта, газ та вугілля становиться все менше і
менше, і ц ...
Екологічна криза сучасності
Стосунки біологічної системи і довкілля в процесі еволюції прагнуть
оптимальності. Але вони не завжди є гармонійними. Зміни життєвоважливих для
біологічної системи параметрів зовнішного сере ...