Кодекс законів про працю України
Кодекс Законів про працю України був затверджений 10 грудня 1971 року Законом №322-VIII. Сьогодні він існує з рядом змін та внесень, останні зміни були внесені 18 травня 2010 року. (Закон України «
Про внесення зміни до статті 24-1 Кодексу законів про працю України» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2266-17)
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і зростанню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працюючих, зміцненню трудової дисципліни.
Відповідно до статті 141 глави X власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створити умови для зростання продуктивності праці, забезпечити трудову і виробничу дисципліну, неухильно виконувати вимоги законодавства про працю та правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Глава XI Кодексу Законів про працю України присвячена охороні праці, вона відображає створення безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 153); додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва (ст. 154); заборону введення в експлуатацію підприємств, які не відповідають вимогам охорони праці (ст. 155); заборону передачі у виробництво зразків нових машин та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам охорони праці (ст. 156); державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (ст. 157); обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників (ст. 158); обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (ст. 159); контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці (ст. 160); заходи щодо охорони праці (ст. 161); виділення коштів на заходи по охороні праці (ст. 162); умови видачі спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту (ст. 163); компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття (ст. 164); видачу мила та знешкоджуючих засобів (ст. 165); видачу молока і лікувально-профілактичного харчування (ст. 166); забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою (ст. 167); перерви в роботі для обігрівання і відпочинку (ст. 168); обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 169); переведення на легшу роботу (ст. 170); обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ст. 171); застосування праці інвалідів (ст. 172); відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників (ст. 173).
Цікаві статті з розділу
Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми
живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша
частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого
кол ...
Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття
підприємства та обєднань, їх види та типи
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких
організаційних формах, визначених законами Укра ...
Розрахунок розсіювання шкідливих речовин
Розподіл в атмосфері забруднюючих
речовин, що викликаються з промислових джерел забруднення, підкоряється законам
турбулентної дифузії. На процес розсіювання викидів суттєво впливає стан
атмосфери, ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.