Способи вдосконалення моніторингу навколишнього середовища з урахуванням вимог міжнародних організацій у рамках ЄС

• застосування постійного внутрішнього, зовнішнього та міжнародного контролю за якістю результатів моніторингових спостережень;

• підвищення рівня кваліфікації щодо вимог із метрології для спеціалістів, які виконують спостереження.

Для реалізації всіх цих питань потрібно об'єднати зусилля відомчих метрологічних служб суб'єктів ДСМД, а також забезпечити постійний контроль за дотриманням міжнародних вимог, зокрема щодо акредитації підрозділів, які спостерігають і перевіряють засоби вимірювальної техніки, відповідності застосування методик та якості аналітичного процесу міжнародним стандартам і нормативам.

Мережі спостережень в ДСМД України побудовано без урахування методологічних принципів створення мереж в європейських країнах. Тому слід уточнити існуючі мережі моніторингу, програми спостережень та набір індикаторів, щоб встановити пріоритетні показники забруднення, методи їх визначення, особливо щодо відповідності міжнародним стандартам і нормативам. Стан організації ДСМД не задовольняє повною мірою інформаційні потреби державних структур управління і громадськості, тому потрібно вдосконалити як просторову організацію мережі спостережень, так і програми спостережень, адаптованої до європейських стандартів і нормативів.

У переліку контрольованих показників, використовуваних у мережі EuroWaterNet і ДСМД України, є розбіжності. Національні програми спостережень, перелік показників значно ширші за європейські, але вони не забезпечують певних параметрів та індикаторів, які застосовують у мережі EuroWaterNet. Так, у річках і озерах за програмою Держгідромету спостерігають до 40 показників, за програмою Держкомводгоспу - до 30, а за програмою EuroWaterNet тільки 17; у морях Держгідромет спостерігає 20 показників, а за програмою EuroWaterNet тільки 16.

Щоб удосконалити систему моніторингу України, слід перейти на європейські стандарти і нормативи у створенні мережі моніторингу, відбору, транспортування, збереження зразків і виконання аналітичних робіт з обов'язковим міжлабораторним і міждержавним контролем якості аналітичних робіт. Слід завершити формування баз даних стану об'єктів моніторингу та інформаційної системи з урахуванням сучасних вимог геоінформатики і створити горизонтальні й вертикальні зв'язки між користувачами інформації з відпрацьованими механізмами передачі інформації, правами на використання та взаємними зобов'язаннями суб'єктів моніторингу і міжвідомчої координації.

Цікаві статті з розділу

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Екологія в житті людини
В сучасних умовах існування людство зіткнулося з величезною проблемою - екологічною. Проблема екологічної катастрофи вже не просто не приваблива перспектива, а реальна загроза, що повисла н ...

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...