Принципи побудови ДСМД
Державна система моніторингу довкілля функціонує за такими принципами:
• узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного й програмного забезпечення її складових частин;
• систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об'єктами, що впливають на нього;
• своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу;
• об'єктивності первинної, аналітичної й прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення України, заінтересованих міжнародних установ та світового співтовариства.
Методологічне забезпечення функціонування складових частин державної системи моніторингу покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Воно ґрунтується на єдиній науково-методичній базі щодо визначення й вимірювання показників стану довкілля, зокрема біоти та джерел техногенного впливу на неї, упровадження уніфікованих методів аналізу та прогнозування якості НПС, загальних правил формування й ведення окремих баз і банків екологічної інформації, картографування екологічних ситуацій, побудови відповідних геоінформаційних систем (ГІС).
Основа методологічного забезпечення ДСМД - єдина науково-технічна політика щодо стандартизації, методології та сертифікації вимірювального, комп'ютерного, комунікаційного обладнання, єдина нормативно-методична база, що забезпечує достовірність і узгодженість вимірювань, а також результатів обробки інформації в усіх складових частинах системи.
Відносини суб'єктів ДСМД ґрунтуються на таких принципах:
• координації дій під час планування, організації та проведення спостережень і спільних заходів з моніторингу;
• взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони НПС, екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;
• ефективному використанні в ДСМД наявних організаційних структур, засобів спостережень і сучасних інформаційних технологій;
• сприянні ефективному розв'язанню спільних завдань моніторингу й екологічної безпеки;
• відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність даних спостережень та наданої інформації;
• колективному використанні інформаційних ресурсів ДСМД;
• інформаційному обміні в рамках ДСМД.
Державна система моніторингу довкілля має на меті інтеграцію екологічних інформаційних систем, що охоплюють певні території, і ґрунтується на принципах узгодженості нормативно-правового й організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного та програмного забезпечення її складових частин, систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об'єктами, що впливають на нього, своєчасності отримання, комплексності обробки та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в ДСМД, об'єктивності первинної, аналітичної та прогнозної екологічної інформації й оперативності її розповсюдження.
Цікаві статті з розділу
Атомна енергетика та її вплив на довкілля
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана
з навколишнім світом. Але з тих пір як з'явилося високоіндустріальне
суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підси ...
Психологічні аспекти екології
Сучасна
наукова психологія є досить розмаїтою системою дисциплін і галузей. Однією з
них є екологічна психологія. Розвиток суспільства і його взаємодія з
навколишнім середовищем показує що ...
Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду
причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф,
стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.