Структура та стан земельних ресурсів
Земельний фонд Житомирської області станом на 1 січня 2012 року становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі:
– сільськогосподарських підприємств складають 510,8 тис. га;
– громадян - 829,4 тис. га;
– закладів, установ і організацій - 36,1 тис. га;
– промислових та інших підприємств - 16,7 тис. га;
– підприємств та організацій транспорту, зв’язку - 30,1 тис. га;
– частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони - 33,5 тис. га;
– організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 20,4 тис. га;
– лісогосподарських підприємств - 1055,6 тис. га;
– водогосподарських підприємств - 10,9 тис. га;
– спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб - 0,1 тис. га;
– державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) - 439,1 тис. га.
Динаміка структури земельного фонду області наведена в таблиці 4.1 та на рисунку 4.1
Рисунок 4.1 - Динаміка структури земельного фонду області у 2009 році.
У структурі сільськогосподарських угідь на ріллю припадає - 32,8 %, перелоги - 0,2 %, сіножаті і пасовища - 12,9 %, багаторічні насадження - 0,6%.
Таблиця 4.1 - Динаміка структури земельного фонду області
|
Основні види угідь |
2000 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 | |||||
|
Всього, тис. га |
Всього, тис. га |
% до загальної площі території |
Всього, тис. га |
Всього, тис. га |
% до загальної площі території |
Всього, тис. га |
% до загальної площі території |
Всього, тис. га |
% до загальної площі території | |
|
Загальна територія |
2982,7 |
2982,7 |
100 |
2982,7 |
2982,7 |
100 |
2982,7 |
100 |
2982,7 |
100 |
|
у тому числі: | ||||||||||
|
1. Сільськогосподарські угіддя |
1558,6 |
1535,2 |
51,5 |
1601,0 |
1535,2 |
51,5 |
1601,0 |
53,7 | ||
|
2. Ліси і інші лісовкриті площі |
1051,4* |
1057,6* |
1106,6 |
1057,6* |
1106,6 |
37,1 | ||||
|
3. Забудовані землі |
88,5 |
89,0 |
3,0 |
89,4 |
89,0 |
3,0 |
89,4 |
3,0 | ||
|
4. Відкриті заболочені землі |
92,5 |
97,7 |
3,3 |
99,9 |
97,7 |
3,3 |
99,9 |
3,3 | ||
|
5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) |
37,2 |
37,3 |
1,3 |
37,3 |
37,3 |
1,3 |
37,3 |
1,3 | ||
|
6. Інші землі |
74,6 |
24,3 |
0,8 |
24,8 |
24,3 |
0,8 |
24,8 |
0,8 | ||
|
Усього земель (суша) |
2841,3 |
2836,2 |
95,1 |
2834,0 |
2836,2 |
95,1 |
2834,0 |
95,0 | ||
|
Території, що покриті поверхневими водами |
48,9 |
48,8 |
1,6 |
48,8 |
48,8 |
1,6 |
48,8 |
1,6 | ||
Цікаві статті з розділу
Еколого-економічна оцінка техногенних родовищ Кривбасу
У світі за останні декілька десятиліть видобуто більше корисних копалин, ніж за всю попередню історію. Людство, в пошуках нових джерел мінеральної сировини, почало освоювати шельфи і дно морів та океа ...
Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...
Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.