Особливості функціонування фотосинтетичного апарату за різних умов існування
Дослідженнями вмісту каротиноїдів і гліколіпідів у рослинах озимої пшениці за індукування оксидного стресу нітратом свинцю та пероксидом водню виявлено, що особливості адаптивної відповіді досліджуваних показників у рослин виражаються зміною співвідношення МГДГ/віолаксантин за дії стресорів. Розглянуто можливі механізми трансформацій каротиноїдів і гліколіпідів у адаптивних реакціях рослин на дію оксидного стресу (Свєтлова та ін., 2007).
В експериментах О.Г. Соколовської-Сергієнко, Д.А. Кірізій (2010) встановлено, що підвищення активності первинного ферменту антиоксидантної системи захисту фотосинтетичного апарату - хлоропластної СОД гальмує зниження інтенсивності фотосинтезу прапорцевих листків високо інтенсивних сортів пшениці в період наливання зерна, що сприяє повнішій реалізації потенціалу їх зернової продукції.
І.І. Коршиковим показано, що ушкодження листків рослин кленів вихлопними газами автотранспорту на заключних етапах вегетації супроводжується активним руйнуванням пігментів. При цьому зі збільшенням пошкодженості листків у обох видів (клен гостролистий та клен явор) вміст хлорофілу зменшується суттєвіше, ніж каротиноїдів. Більш висока стійкість каротиноїдів порівняно з хлорофілом при розвитку хлорозу та некрозу листків від дії вихлопних газів, можливо, пов’язана із захисною функцією каротиноїдів в клітинах, що проявляється в інактивації активованих форм кисню. Процес руйнування пігментів інтенсивніше йде у менш стійкого клену гостролистого. Частка хлорофілу а в листках дерев із групи сильно пошкоджених по відношенню до його вмісту в листках непошкоджених дерев у клена гостролистого складає 37,4 %, у клену явора - 50,3 %. Для хлорофілу b це співвідношення у клена гостролистого складає 39,3 %, у клену явора - 50,5 %, для каротиноїдів - відповідно 52,3 і 67,2 %. Це свідчить, що не дивлячись на більш високий абсолютний вміст пігментів у клена гостролистого, пігментний комплекс цього виду більш уразливий і під впливом вихлопних газів руйнується інтенсивніше, ніж у стійкого клену явора (Коршиков и др., 1995).
Отже, стан пігментного комплексу рослин - інтеграційний показник, що характеризує стійкість рослин до полютантів. В якості біоіндикаційного показника впливу антропогенних стресових факторів на рослини пропонують використовувати кількісні показники зменшення вмісту хлорофілу в асиміляційних органах рослин. При цьому встановлено, що вплив техногенного забруднення атмосфери викликає не лише зменшення вмісту пігментів в листках, але й зниження співвідношення хлорофілу а / хлорофілу b. Вихлопні гази автотранспорту викликають зменшення відношення хлорофілу а / хлорофілу b по мірі розвитку пошкодженості листків нестійкого клену гостролистого. У стійкого клену явора ступінь пошкодженості листків мало змінюється.
Цікаві статті з розділу
Водне середовище міста
Міські поселення здавна
виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а
найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для
видалення рідких і ...
Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...
Екологічна проблема Дніпра
Вода
є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність
води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на
невичерпний дар природи. Однак ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.