Проект заходів відтворення родючості деградованих ґрунтів фермерського господарства
Виходячи з отриманих вихідних даних про рН ґрунтового розчину, гранулометричний склад ґрунту та вміст гумусу, встановлюємо потребу ґрунту у вапнуванні. За даними про будову ґрунтового профілю, вміст сухого залишку та іонний склад ґрунтового розчину робимо висновок про потребу ґрунтів у гіпсуванні.
Хімічна меліорація - це застосування хімічних речовин для поліпшення фізико-хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, їх хімічного складу та підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Основними способами хімічної меліорації є: вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонцюватих ґрунтів, кислування лужних ґрунтів, а також внесення мінеральних і органічних добрив.[4]
Вапнування ґрунтів передбачає внесення вапнякових добрив у кислі ґрунти з метою нейтралізації їхньої надмірної кислотності, шкідливої для багатьох сільськогосподарських культур.
Більшість культурних рослин для нормального розвитку потребує слабкокислої (рН 6,0 - 6,5) або нейтральної (рН близько 7) реакції ґрунтового розчину. Шкідливу дію підвищеної кислотності ґрунту можна усунути тільки внесенням необхідної дози карбонатів (вапна, доломіту та ін.), які не лише підвищують рН ґрунтового розчину, а й зв'язують алюміній та манган у малорозчинні сполуки.
Вапнування кислих ґрунтів - це захід тривалої дії, тому неякісне його проведення негативно позначається на родючості ґрунтів протягом багатьох років. У зв'язку з цим слід суворо дотримуватися рекомендованих норм, строків, способів, глибини заробляння, рівномірності внесення та черговості використання вапна на полях сівозміни. Відхилення фактичної норми внесення вапна від розрахованої за гідролітичною кислотністю не повинно перевищувати 10 %, нерівномірність внесення по ширині поля - не більше 25%.
В усіх зонах поширення кислих ґрунтів незалежно від вирощуваних культур дозу вапна визначають за гідролітичною кислотністю ґрунту згідно формули:
Цікаві статті з розділу
Базові методики прогнозування стану довкілля
"Існує широкий клас
явищ, у яких об'єктом спостереження служить яка-небудь числова величина або
послідовність числових величин, розподілені в часі. Температура, безупинно
записувана са ...
Моделювання і прогнозування стану водного об’єкта внаслідок антропогенного впливу
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води.
Академік В.І. Вернадський зазначав, що "вода стоїть осібно в історії нашої
планети, не має природного тіла, яке мо ...
Вплив діяльності ЗАТ Житомирський м’ясокомбінат на атмосферне середовище
Повітря,
вода, сонячна енергія, якісна їжа - це все першонеобхідні компоненти
нормального існування людини на нашій планеті. Без їжі людина може
прожити" місяць, без води - тиждень, а ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.