Проект заходів відтворення родючості деградованих ґрунтів фермерського господарства
Виходячи з отриманих вихідних даних про рН ґрунтового розчину, гранулометричний склад ґрунту та вміст гумусу, встановлюємо потребу ґрунту у вапнуванні. За даними про будову ґрунтового профілю, вміст сухого залишку та іонний склад ґрунтового розчину робимо висновок про потребу ґрунтів у гіпсуванні.
Хімічна меліорація - це застосування хімічних речовин для поліпшення фізико-хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, їх хімічного складу та підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Основними способами хімічної меліорації є: вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонцюватих ґрунтів, кислування лужних ґрунтів, а також внесення мінеральних і органічних добрив.[4]
Вапнування ґрунтів передбачає внесення вапнякових добрив у кислі ґрунти з метою нейтралізації їхньої надмірної кислотності, шкідливої для багатьох сільськогосподарських культур.
Більшість культурних рослин для нормального розвитку потребує слабкокислої (рН 6,0 - 6,5) або нейтральної (рН близько 7) реакції ґрунтового розчину. Шкідливу дію підвищеної кислотності ґрунту можна усунути тільки внесенням необхідної дози карбонатів (вапна, доломіту та ін.), які не лише підвищують рН ґрунтового розчину, а й зв'язують алюміній та манган у малорозчинні сполуки.
Вапнування кислих ґрунтів - це захід тривалої дії, тому неякісне його проведення негативно позначається на родючості ґрунтів протягом багатьох років. У зв'язку з цим слід суворо дотримуватися рекомендованих норм, строків, способів, глибини заробляння, рівномірності внесення та черговості використання вапна на полях сівозміни. Відхилення фактичної норми внесення вапна від розрахованої за гідролітичною кислотністю не повинно перевищувати 10 %, нерівномірність внесення по ширині поля - не більше 25%.
В усіх зонах поширення кислих ґрунтів незалежно від вирощуваних культур дозу вапна визначають за гідролітичною кислотністю ґрунту згідно формули:
Цікаві статті з розділу
Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна,
санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих
урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту
рослин, який в ...
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім
середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток.
Сучасний глобальний
характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...
Оцінка родючості ґрунтів
З сучасних
природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні
лінійний розмив і площинний змив, на схилах долин та балок ґрунти середньо- і
сильнозмиті трапляються зсуви. ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.