Проектування збалансованої органо-мінеральної системи застосування добрив
В умовах недостатнього забезпечення рослин мікроелементами доцільно застосовувати передпосівне збагачення насіння мікродобривами. Ефективність такого способу використання добрив вища, ніж за основного їх внесення.
Підживлення - це внесення добрив під час вегетації рослин з метою посилення їх живлення в певні періоди розвитку і формування окремих органів рослин, сприяння відпливу поживних речовин, підвищення якості продукції. Підживлення за часом їх проведення поділяють на ранні (ранньовесняні) і пізні, за призначенням - на кореневі й позакореневі.
За кореневого підживлення добрива вносять культиваторами-рослинопідживлювачами у зону розміщення основної маси коренів, у міжряддя просапних культур або розподіляють по поверхні ґрунту (для підживлення культур суцільного способу сівби). На посівах озимих культур під час їх кущіння кореневе підживлення проводять розкидачами добрив, дисковими сівалками, культиваторами-рослинопідживлювачами на глибину 4-5 см.
Позакореневе підживлення - це нанесення добрив на листки та інші надземні органи рослини. Проводять у період інтенсивної вегетації рослин переважно з метою підвищення якості продукції. Для підвищення вмісту білка в зерні озимої пшениці та кукурудзи посіви цих культур обприскують розчинами сечовини. Підживлення дуже ефективне в районах достатнього зволоження та на ґрунтах легкого гранулометричного складу.[6]
.Вибір форм мінеральних добрив. Основними умовами вибору форм добрив є ґрунтово-кліматичні умови та біологічні особливості рослини.
Форми добрив підбираємо з врахуванням попередньо встановлених строків та способів удобрення, керуючись довідковими даними. Після цього проводимо перерахунок норм добрив у діючій речовині на норми конкретних добрив у фізичній вазі за формулою:
Нф.в = Нд.р.·
, кг/га (4.12)
де Нф.в - норма добрива у фізичній вазі, кг/га ;
Нд.р. - норма добрива у діючій речовині, кг/га.
Перерахунок проводимо в табличній формі (див. табл. 4.8).
Таблиця 4.8 - Система застосування добрив у сівозміні
|
Поле сівозміни |
Норма добрива |
Прийоми внесення | |||||
|
органічного, т/га |
Мінерального, кг/га |
основне |
припосівне |
підживлення | |||
|
N |
P2O5 |
K2O | |||||
|
Ячмінь ярий з підсівом багаторічних трав |
- |
60 |
60 |
40 |
N10+P40++K20 |
N20+P20+ +K20 |
N30 |
|
Багаторічні трави |
- |
- |
60 |
60 |
P40+K40 |
P20+K20 |
- |
|
Багаторічні трави |
- |
- |
60 |
60 |
P40+K40 |
P20+K20 |
- |
|
Кукурудза на зерно |
- |
90 |
90 |
90 |
N10+P70++K70 |
N20+P20+ +K20 |
N30+N30 |
|
Пшениця озима |
- |
90 |
90 |
60 |
N40+P70++K40 |
N20+P20+ +K20 |
N30 |
|
Картопля |
- |
90 |
120 |
120 |
N10+P100+K70 |
N20+P20+ +K20 |
N30+N30 K30 |
|
Гречка |
- |
45 |
60 |
45 |
N15+P40++K25 |
P20+K20 |
N30 |
|
Кукурудза на зерно |
- |
90 |
90 |
90 |
N10+P70++K70 |
N20+P20+ +K20 |
N30+N30 |
|
Пшениця озима |
- |
90 |
90 |
60 |
N40+P70++K40 |
N20+P20+ +K20 |
N30 |
|
Кукурудза на зерно |
- |
90 |
90 |
90 |
N10+P70++K70 |
N20+P20+ +K20 |
N30+N30 |
Цікаві статті з розділу
Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища
відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються
головними споживачами води в державі.
Однією ...
Екологія в житті людини
В сучасних умовах існування
людство зіткнулося з величезною проблемою - екологічною. Проблема екологічної
катастрофи вже не просто не приваблива перспектива, а реальна загроза, що
повисла н ...
Сучасний екологічний стан Антарктичного півострова
Антарктичний півострів - це постійна низька температура повітря, майже постійні сильні вітри. Високий рівень ультрафіолетового опромінювання, низький атмосферний тиск і розріджене повітря теж не підні ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.