Санітарно-мікробіологічний стан

Санітарно-мікробіологічний контроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниці об’єму.

При визначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій, у деяких випадках головний – чисельність бактеріопланктону, що характеризує загальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у водній товщі.

Визначення сапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяє судити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищення річки, про перетворення речовин.

Мікробіологічні дослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середній частині – у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періоду року.

Кількість бактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерел живлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населених пунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містять бактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. На чисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавна птиця.

За період досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т. біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл. Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.

Найвища чисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м. Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша – у літній час у гирловій області (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).

Про вплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміною чисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церква чисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення до міста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у 1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна припустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів пов’язана з надходженням у річку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.

Був визначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що об’єм бактеріальної клітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літній період – 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхідно зазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква, особливо взимку і навесні, а також у верхів’ях річки навесні.

Води р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишкової палички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис. кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у весняний час.

Чисельність кишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками вище міста збільшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разів, восени в 1,8 рази.

За бактеріальними показниками воду р. Рось необхідно віднести до розряду «слабо забруднена», а в окремі періоди року і в окремих створах – до розряду «помірно забруднена».

Санітарно-бактеріологічна характеристика р. Рось (2007-2008)

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан екосистеми в зоні функціонування цукрового заводу
Актуальність роботи . Останніми роками, у зв’язку з переходом на ринкові механізми господарювання, зміною форм власності на землю, незавершеністю формування національної політики та законодавст ...

Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності
Забруднення ґрунтового покриву, внаслідок діяльності промислового сектору, пояснюється осіданням твердих частинок, а також попаданням в ґрунт забруднюючих речовин в результаті мокрого очищення атмо ...

Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає в ...