Водоохоронні заходи Дністра
З метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування як фактора стійкого розвитку регіону в межах території України із урахуванням транскордонних аспектів, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер між містами: Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницький, Чернівці, Вінниця, Одеса. Дія даної Угоди розповсюджується на водні ресурси і водні екосистеми річки Дністер на території України, включаючи поверхневі і пов’язані з ними підземні води.
Для досягнення мети угоди, сторони зобов’язуються:
· сприяти розробці і впровадженню моделі басейнового управління водними ресурсами річки Дністер;
· сприяти створенню та ефективній роботі Басейнової Ради Дністра;
· сприяти розробці і виконанню програми екологічного оздоровлення басейну і покращення якості води, що розроблятиметься на підставі загально-басейнових цілей і стратегії, визначених у Плані управління річковим басейном;
· сприяти співробітництву в управлінні водними ресурсами між державними органами та органами місцевого самоврядування у областях басейну, водокористувачами та громадськими організаціями;
· здійснювати обмін інформацією екологічного, гідрологічного, метеорологічного та водогосподарського характеру;
· координувати зусилля щодо залучення міжнародної технічної та економічної допомоги для досягнення стратегічної мети Угоди;
· здійснювати спільні дії щодо розвитку співробітництва з відповідними органами управління водними ресурсами річки Дністер у Республіці Молдова.
Висновки
Басейн Дністра (8,7% від площі України) охоплює малі річки східних схилів Українських Карпат і річки південно-західної частини Подільської височини. Значні коливання зимових і літніх опадів зумовлюють своєрідний нестійкий гідрологічний режим. Термічний режим Дністра зумовлюється його великою глибиною, яка сягає 54 м. Це спричинює утворення термострибка, який звичайно формується на глибинах 18-25 м. Найбільший стік наносів у Дністрі (Стрілки, Розділ) складає 300%.
За результатами лабораторного аналізу виявлено, що мінералізація (загальний вміст солей) не перевищує граничнодопустимої концентрації.
Водпостами, які найбільш придатні для визначення антропогенного впливу на стік Дністра, є Заліщики (площа басейну – 24600 км2) і Бендер (66100 км2).
На сьогодні залишається актуальною проблема екологічного стану водних об’єктів басейну Дністра. Системний аналіз сучасної екологічної ситуації в басейні Дністра та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв’язання.
З метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер.
Цікаві статті з розділу
Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське
Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20%
території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого
регіону Європи в межах Україн ...
Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних
речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного
середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні
залишки. Винесення в ...
Екологічна проблема Дніпра
Вода
є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність
води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на
невичерпний дар природи. Однак ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.