Водоохоронні заходи Дністра
З метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування як фактора стійкого розвитку регіону в межах території України із урахуванням транскордонних аспектів, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер між містами: Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницький, Чернівці, Вінниця, Одеса. Дія даної Угоди розповсюджується на водні ресурси і водні екосистеми річки Дністер на території України, включаючи поверхневі і пов’язані з ними підземні води.
Для досягнення мети угоди, сторони зобов’язуються:
· сприяти розробці і впровадженню моделі басейнового управління водними ресурсами річки Дністер;
· сприяти створенню та ефективній роботі Басейнової Ради Дністра;
· сприяти розробці і виконанню програми екологічного оздоровлення басейну і покращення якості води, що розроблятиметься на підставі загально-басейнових цілей і стратегії, визначених у Плані управління річковим басейном;
· сприяти співробітництву в управлінні водними ресурсами між державними органами та органами місцевого самоврядування у областях басейну, водокористувачами та громадськими організаціями;
· здійснювати обмін інформацією екологічного, гідрологічного, метеорологічного та водогосподарського характеру;
· координувати зусилля щодо залучення міжнародної технічної та економічної допомоги для досягнення стратегічної мети Угоди;
· здійснювати спільні дії щодо розвитку співробітництва з відповідними органами управління водними ресурсами річки Дністер у Республіці Молдова.
Висновки
Басейн Дністра (8,7% від площі України) охоплює малі річки східних схилів Українських Карпат і річки південно-західної частини Подільської височини. Значні коливання зимових і літніх опадів зумовлюють своєрідний нестійкий гідрологічний режим. Термічний режим Дністра зумовлюється його великою глибиною, яка сягає 54 м. Це спричинює утворення термострибка, який звичайно формується на глибинах 18-25 м. Найбільший стік наносів у Дністрі (Стрілки, Розділ) складає 300%.
За результатами лабораторного аналізу виявлено, що мінералізація (загальний вміст солей) не перевищує граничнодопустимої концентрації.
Водпостами, які найбільш придатні для визначення антропогенного впливу на стік Дністра, є Заліщики (площа басейну – 24600 км2) і Бендер (66100 км2).
На сьогодні залишається актуальною проблема екологічного стану водних об’єктів басейну Дністра. Системний аналіз сучасної екологічної ситуації в басейні Дністра та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв’язання.
З метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер.
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити.
Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її
повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...
Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія
людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій.
Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних
ландшафтів, порушення гідрологічного ...
Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.