Режим наносів

Найбільший стік наносів у Дністрі (Стрілки, Розділ) складає 300%. Середні багаторічні модулі стоку наносів у сточищі становлять 10,0 – 634,5 т/км2 *рік,стосовно сезонного прояву флювіальних процесів та його багаторічних змін встановлено, що найбільше збільшився стік наносів в осінні місяці (15 – 30 %). Найбільш трансформованим внутрішньорічний розподіл витрат наносів є для річок Дністер (Самбір) і Тисьмениця (Дрогобич). Виконаний аналіз багаторічної динаміки стоку наносів у сточищі верхнього Дністра дав змогу виділити три групи річок: 1) з відносно стабільним режимом витрат наносів і незначними їх змінами з 1950 до 2000 року; 2) з нестабільним режимом і помітними змінами витрат наносів у багаторічному аспекті; 3) з дуже нестабіль-ним режимом і сильними змінами сезонних та багаторічних витрат наносів.

Під донними відкладами розуміють донні наноси і тверді частинки, що осіли на дно водного об`єкту внаслідок внутріводоймних фізико-хімічних і біохімічних процесів, що відбуваються з речовинами як природного, так і техногенного походження.

У донних відкладах р. Дністер переважають алевритові різновиди (82%) з незначними домішками псамітового (14%) та пелітового компонентів (4%). Донні осади представлені чотирма основними типами – мул піщаний (71%), мул глинистий (17%), пісок замулений (10%) та пісок (2%). Вниз за течією вміст піщаних та крупноалевритових частинок спадає і, відповідно, зростає вміст пелітової (< 0,01) та дрібноалевритової фракцій.

Головними глинистими мінералами пелітової фракції донних відкладів є гідрослюда (26%), змішаношарувата монтморилоніт-хлоритова фаза (19%), каолініт (4%,) і хлорит (2%). Специфікою мінерального складу пелітової фракції донних відкладів гідроекосистеми Дністра є незначне переважання гідрослюди над змішаношаруватим монтморилоніт-хлоритовим утворенням. За вмістом породотвірних мінералів у донних відкладах верхньо-середня частина Дністра належить до монтморилоніт-гідрослюдисто-кварцової мінералогічної провінції [4]

Цікаві статті з розділу

Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Г ...

Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем (д ...

Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...