Основні принципи системи протиерозійних заходів
Ще наприкінці минулого століття в південних районах Росії багато селян застосовували ряд простих прийомів ґрунтозахисної і вологозахисної агротехніки. Незабаром по цьому шляху почало вдосконалюватися землеробство в США. В 1895 р. була надрукована робота американського фермера Г. Кембела про мульчуючий обробіток чорного пару (глибокий обробіток і розпушення поверхневого шару ґрунту із збереженням на поверхні сухих грудочок як мульчі). Ця технологія б США одержала назву системи сухого землеробства. До неї була прикута увага землеробів багатьох країн світу.[4]
У період звеличування системи сухого землеробства російський агроном
І. E. Овсинський пішов далі. Він розробив і застосував технологію безплужного мілкого поверхневого обробітку грунту. Його ідеї випередили пануючі тоді напрямки в обробітку ґрунту на 20-30 років і тому були знехтувані. Лише в 30-х роках у США і Канаді після ерозійної катастрофи розпочався широкий перехід на мілкий і поверхневий грунтозахисний обробіток ґрунту, але без найменшого натяку на пріоритет I. E. Овсинського.
У 1954 p. Т.С. Мальцев запропонував на новій основі ідею безполицевого обробітку ґрунту на різну глибину. Це було початком впровадження на цілині Північного Казахстану в 60-х роках системи ґрунтозахисного землеробства на основі плоскорізного обробітку ґрунту і смугового розміщення посівів (її автори А.Г. Бараев, А. Зайцева, Е.Ф. Госсен та інші). Цілина, що освоювалася, була врятована від вітрової ерозії.
На початку 70-х років створено Український НДІ по захисту грунтів від ерозії у Луганську, тепер Інститут охорони ґрунтів УААН. Вклад цього інституту у розвиток ґрунтозахисної науки з кожним роком стає все більш суттєвим. Нині вченими і спеціалістами виробництва сформульовані загальні принципи протиерозійних грунтозахисних заходів, в яких обчислені зональні особливості регіонів і переважання того чи іншого виду ерозії.
У районах прояву одночасно водної й вітрової ерозії особливо велике значення має безполицевий обробіток ґрунту, мульчування, сівба куліс, смугові посіви культур, регулювання випасу і поліпшення пасовищ, насадження лісових смуг, залісення вітроударних схилів, застосування полімерів-структуроутворювачів та інших препаратів, що підвищують стійкість грунтів проти руйнування водою і вітром.
Встановлено, що збереження на поверхні ґрунту рослинних решток при застосуванні грунтозахисного обробітку - найбільш простий і доступний метод для запобігання як вітрової (зниження швидкості вітру), так і водної (зменшення руйнівної дії опадів) ерозії.
Розглянемо більш детально елементи протиерозійної системи. Мета протиерозійних заходів при перевазі водної ерозії - створення умов, що перешкоджають формуванню струмків на верхніх елементах схилу.
Прийнята така класифікація категорій змитості: слабозмиті ґрунти (втрати від ерозії гумусу в шарі 0-50 см становлять 10-20%), середньозмиті (20-50%) і сильно-змиті (понад 50%).
Найбільш ефективними підходами до вирішення питання охорони ґрунтів є визначення допустимих втрат ґрунту, виявлення найбільш суттєвих факторів розвитку ерозії.
Допустимі межі змиву для грунтів чорноземного типу - від 3 до 5 т/га. Однак вважається, що для умов України допустимий змив не повинен перевищувати 0,2-0,5 т/га, тому що навіть така втрата не в усіх випадках компенсується підвищенням грунтової родючості.
Цікаві статті з розділу
Сучасні напрямки природоохоронної пропаганди
Всім добре відомо, що таке реклама. Її вплив на свідомість
окремих осіб та суспільну свідомість в цілому останнім часом стає все
помітнішим. Не важко помітити, що реклама стосується речей. П ...
Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це
така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може
відповідати декілька різноманітних значень іншої ...
Порівняння вмісту деяких металів у водах Дніпродзержинського та Запорізького водосховищ
На сьогоднішній день води Дніпродзержинського водосховища потребують
глибокого дослідження, оскільки через значну кількість промислових об’єктів в
м. Дніпродзержинську, зростає загальне забр ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.