Біотичні фактори
Біотичні фактори - це фактори, які відбивають взаємодію між різними організмами, що населяють відповідне середовище. Р.Дажо розрізняє два типи взаємодій: а) гомотипові реакції, тобто взаємодія між організмами одного виду і б) гетеротипові реакції, де взаємодіють особини різних видів. Вважають, що взаємодія між організмами існує лише тоді, коли особини в той чи інший спосіб впливають одне на одного. Як правило, ця взаємодія пов'язана з тим, що один організм споживає ресурс, який міг би використати інший організм. Отже, одна жива істота залишає іншу без частини ресурсу, що призводить до сповільнення росту останньої, зменшення її потомства і зростання шансу загинути. Залишати одне одного без потенційного ресурсу можуть особини як одного, так і різних видів. Після Ч. Дарвіна вивчення стосунків типу "жертва-експлуататор" розвивалося у трьох напрямах: 1) повнішого описання сукупності кормових зв'язків між популяціями в біоценозі, що творять трофічні мережі; 2) одержання якісних оцінок безпосередньої участі "експлуатуючих" і "експлуатованих" видів у трансформації первинної біологічної продукції, створеної автотрофними організмами; 3) з'ясування "регуляторної" ролі "експлуататорського" виду.
До гомотипових реакцій належать реакції типу: а) групового ефекту; б) масового ефекту; в) внутрівидової конкуренції [20].
Груповий ефект - це тип взаємодій означає зміни, пов'язані з об'єднанням тварин одного виду по дві чи більше особин. Існування групового ефекту поширене серед комах і хребетних. Одним з його важливих наслідків є значне прискорення росту угруповання. Як зазначає Р.Дажо, груповий ефект проявляється в багатьох видів, які можуть нормально розмножуватись і виживати лише в умовах існування в межах крупної популяції. Автор наводить приклад популяції бакланів, які є головними виробниками гуано (пташиного посліду) в Перу. Цей вид може існувати, якщо в його колоніях налічується не менше 10000 особин і на 1 м2 площі припадає 3 гнізда. Даний принцип мінімального розміру популяції пояснює, чому неможливо врятувати види, які стали надзвичайно рідкісними і заносяться до Червоної книги. Така доля, наприклад, у білого журавля з Північної Америки, якого налічується, незважаючи на різні охоронні заходи, всього 30-40 особин. Стадо північних оленів повинно мати не менше 300-400 голів, а африканських слонів хоча 6 25 особин. Групове співжиття полегшує особинам виду пошук їжі та боротьбу з ворогами.
Екологи в останні роки стали більше приділяти уваги вивченню групових стосунків, які дають змогу з'ясувати, наприклад, проблему швидкості росту популяції.
Масовий ефект – це поняття складних взаємозв'язків, яке означає ефект, зумовлений перенаселенням середовища. До оптимуму ми маємо справу з груповим ефектом, вище нього - масовий ефект.
Внутрівидова конкуренція – це територіальна конкуренція, яка часто виявляється в територіальній поведінці, коли тварини захищають місце свого проживання і певну прилеглу територію. Конкуренція між особинами виду загострюється в міру ущільнення популяції [20].
Цікаві статті з розділу
Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого
конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна
господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що
...
Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової
спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього
середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...
Екологічний стан водних ресурсів озера Світязь
Мета дослідження: проведення аналізу екологічної ситуації на озері Світязь для встановлення основних закономірностей сучасного розвитку та комплексної оцінки стану гідроекосистеми і виявлення їх склад ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.