Правове регулювання екологічних прав людини

У зв'язку з різким стрибком індустріального розвитку та економічного зростання в другій половині ХХ століття, переростання екологічних проблем на регіональних і національних рівних у планетарні, поставило під загрозу реальність існування людини. Занепокоєний світове співтовариство прийняло низку документів, присвячених закріпленню прав людини на використання природних ресурсів та здорове навколишнє середовище. До них, в першу чергу відносяться Стокгольмська Декларація принципів і План заходів з проблем навколишнього природного середовища, прийнята на конференції ООН 16 липня 1972, Віденська конвенція про охорону озонового шару, прийнята в 1985 р., та інші.

Права людини на використання природних ресурсів і охорону навколишнього середовища отримали своє визнання в документах міжнародних регіональних організацій (Гельсінська документ «Надії і проблеми часу перемін» від 10 липня 1992р., Конвенція про захист Чорного моря від забруднення від 2 квітня 1992р. Та ін) .

Безперечним досягненням більшості визнаних міжнародно-правових документів є закріплення природних прав людини на використання природних ресурсів та здорове навколишнє середовище.

Екологічна безпека населення є найбільш гуманним, шляхетним і відповідальним завданням екологічного законодавства, яке, перш за все, закріплює екологічні права населення, по-друге, гарантує їх реалізацію, по-третє, визначає правові, економічні та соціальні основи охорони навколишнього середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь.

В Україні кожен громадянин має право на:

1) безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

2) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та внесення пропозицій до господарських і державні органи, установи та організації цих питань;

3) участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

4) здійсненні загального і спеціального використання природних ресурсів

5) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

6) одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан навколишнього середовища та його впливу на здоров'я населення;

7) участь у проведенні екологічної експертизи;

8) отримання екологічної освіти;

9) подання до суду позовів до державних органів, підприємствам, організаціям і громадянам про відшкодування шкоди його здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У правових актах закріплені так само обов'язки громадян України в галузі охорони навколишнього природного середовища. Громадяни зобов'язані: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього середовища; здійснювати діяльність щодо дотримання вимог законодавства, вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів і т.д.

Цікаві статті з розділу

Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом географії, соціоекології та медицини, що в ...

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...

Тваринний світ та його охорона
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього середовища" - "Тваринний світ та його охорона". Тваринний світ є важливою частиною біосфери нашої планети. ...