Моніториг грунтів та його складові
Моніторинг ґрунтів - це система спостереження за ґрунтами з метою передбачення відзиву рослин і у цілому навколишнього середовища на технології вирощування і забруднення.
Ідея моніторингу ґрунтів походить з Америки (США, Канада), де в рамках державної служби ґрунтів, як самостійної державної організації, виступають переважно у дві функції управління земельними ресурсами: організація земельного кадастру та державний контроль за використанням й охороною земель.[10]
Моніторинг ґрунтів складається із систематичних спостережень за станом ґрунтів (зйомки, обстеження, вишукування), виявлення змін, а також оцінки:
* стану використання угідь, полів, земельних ділянок;
* процесів, пов'язаних із зміною родючості ґрунтів (розвиток водної та вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення та засолення та ін.), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення грунтів пестицидами та іншими токсичними речовинами;
* стану берегових ліній річок, озер, морів, заток, лиманів, водосховищ, гідротехнічних споруд;
* процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сольовими потоками, карстовими, кріогенними та іншими явищами;
* стану ґрунтів населених пунктів, територій, зайнятих очисними спорудами, гноєсховищами, складами пальномастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.
Залежно від терміну та періодичності проведення спостереження за станом
* базові - відомості, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель;
* періодичні - через рік і більше;
* оперативні - фіксують поточні зміни.
Для виконання завдання моніторингу грунтів проводиться оцінка екологічного стану ґрунтів у такій послідовності:
збирання інформації про стан ґрунтів за спеціальним переліком
показників;
створення банку даних;
аналіз та обробка інформації;
порівняння фактичних параметрів з нормативними;
групування ґрунтів за категоріями згідно з нормативами (агро виробниче групування);
розробка заходів регулювання, адекватних екологічному стану
грунтів із визначенням площ.
Інформацію про стан ґрунтового покриву області можна отримати у таких організаціях, як:
* обласні філії інституту землеустрою УААН;
* станції хімізації сільського господарства;
* санепідемстанції;
* управління екології та охорони природи;
* управління земельних ресурсів;
* управління лісового господарства;
* гідрогеологічні та гідромеліоративні експедиції;
* облводгоспи та центри комплексного використання водних ресурсів.
Моніторинг ґрунтів відрізняється від даних земельного кадастру інформаційним забезпеченням управління земельними ресурсами, тобто фіксацією перевищення встановлених допустимих норм антропогенного навантаження і несприятливих (критичних) ситуацій у використанні й охороні ґрунтів щодо фонового (стандартного) значення.
Моніторингом передбачено спостереження за:
>структурою землекористування та землеволодіння;
>трансформацією земель залежно від цільового призначення;
>станом та якістю грунтів і забруднення ландшафтів;
>станом зрошуваних та осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;
>станом берегових ліній, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток тощо.
Під час моніторингу здійснюється контроль за такими параметрами:
* встановлення критерії в оцінки стану ґрунтів і визначення доступності меж, після яких ґрунт потрапляє у критичний стан;
* всебічне вивчення основних функцій ґрунтового покриву;
* вивчення еволюції сучасних ґрунтотворних процесів;
* вивчення напряму та інтенсивності процесів деградації ґрунтів;
* дослідження основних режимів у ґрунтах (водного, повітряного, поживного та ін.);
* встановлення кількісних величин трансформації земельних ділянок;
* визначення сучасного стану меліоративних територій та оцінки темпів зміни основних показників осушених і зрошуваних земель за різної інтенсивності осушення або зрошення;
* оцінка ефективності родючості ґрунтів.
Наприклад, зміни у стані родючості ґрунтів фіксуються за такими показниками:
зміни запасів гумусу;
зміни рН ґрунту (кислотності, лужності);
зміни вмісту мікроелементів у ґрунті;
деградація ґрунту на пасовищах (ущільнення, закупорення та ін.);
Цікаві статті з розділу
Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки
річка
басейн атмосфера забруднюючий
Спостереження
за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства,
оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму з ...
Ерозійні процеси Красноградського району та заходи боротьби з ними
Ґрунти - органо-мінеральний продукт багаторічної спільної
діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це
природні утворення, які характеризуються родючістю - здатні ...
Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру
на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19),
(2.20.):
при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.)
= . 0.5<<2; (2.19.) ...