Моніториг грунтів та його складові
Моніторинг ґрунтів - це система спостереження за ґрунтами з метою передбачення відзиву рослин і у цілому навколишнього середовища на технології вирощування і забруднення.
Ідея моніторингу ґрунтів походить з Америки (США, Канада), де в рамках державної служби ґрунтів, як самостійної державної організації, виступають переважно у дві функції управління земельними ресурсами: організація земельного кадастру та державний контроль за використанням й охороною земель.[10]
Моніторинг ґрунтів складається із систематичних спостережень за станом ґрунтів (зйомки, обстеження, вишукування), виявлення змін, а також оцінки:
* стану використання угідь, полів, земельних ділянок;
* процесів, пов'язаних із зміною родючості ґрунтів (розвиток водної та вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення та засолення та ін.), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення грунтів пестицидами та іншими токсичними речовинами;
* стану берегових ліній річок, озер, морів, заток, лиманів, водосховищ, гідротехнічних споруд;
* процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сольовими потоками, карстовими, кріогенними та іншими явищами;
* стану ґрунтів населених пунктів, територій, зайнятих очисними спорудами, гноєсховищами, складами пальномастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.
Залежно від терміну та періодичності проведення спостереження за станом
* базові - відомості, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель;
* періодичні - через рік і більше;
* оперативні - фіксують поточні зміни.
Для виконання завдання моніторингу грунтів проводиться оцінка екологічного стану ґрунтів у такій послідовності:
збирання інформації про стан ґрунтів за спеціальним переліком
показників;
створення банку даних;
аналіз та обробка інформації;
порівняння фактичних параметрів з нормативними;
групування ґрунтів за категоріями згідно з нормативами (агро виробниче групування);
розробка заходів регулювання, адекватних екологічному стану
грунтів із визначенням площ.
Інформацію про стан ґрунтового покриву області можна отримати у таких організаціях, як:
* обласні філії інституту землеустрою УААН;
* станції хімізації сільського господарства;
* санепідемстанції;
* управління екології та охорони природи;
* управління земельних ресурсів;
* управління лісового господарства;
* гідрогеологічні та гідромеліоративні експедиції;
* облводгоспи та центри комплексного використання водних ресурсів.
Моніторинг ґрунтів відрізняється від даних земельного кадастру інформаційним забезпеченням управління земельними ресурсами, тобто фіксацією перевищення встановлених допустимих норм антропогенного навантаження і несприятливих (критичних) ситуацій у використанні й охороні ґрунтів щодо фонового (стандартного) значення.
Моніторингом передбачено спостереження за:
>структурою землекористування та землеволодіння;
>трансформацією земель залежно від цільового призначення;
>станом та якістю грунтів і забруднення ландшафтів;
>станом зрошуваних та осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;
>станом берегових ліній, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток тощо.
Під час моніторингу здійснюється контроль за такими параметрами:
* встановлення критерії в оцінки стану ґрунтів і визначення доступності меж, після яких ґрунт потрапляє у критичний стан;
* всебічне вивчення основних функцій ґрунтового покриву;
* вивчення еволюції сучасних ґрунтотворних процесів;
* вивчення напряму та інтенсивності процесів деградації ґрунтів;
* дослідження основних режимів у ґрунтах (водного, повітряного, поживного та ін.);
* встановлення кількісних величин трансформації земельних ділянок;
* визначення сучасного стану меліоративних територій та оцінки темпів зміни основних показників осушених і зрошуваних земель за різної інтенсивності осушення або зрошення;
* оцінка ефективності родючості ґрунтів.
Наприклад, зміни у стані родючості ґрунтів фіксуються за такими показниками:
зміни запасів гумусу;
зміни рН ґрунту (кислотності, лужності);
зміни вмісту мікроелементів у ґрунті;
деградація ґрунту на пасовищах (ущільнення, закупорення та ін.);
Цікаві статті з розділу
Вирішення глобальних енергетичних проблем на прикладі країн Європи
Актуальність
дослідження. Розвиток людського суспільства нерозривно пов’язаний з
використанням природних ресурсів нашої планети, з споживанням різних видів
енергії в все зростаючих масштаба ...
Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті,
потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного
середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...
Гідрологічні характеристики річки
Територією
Сумської області протікає 165 річок довжиною понад 10 км кожна, які належати,
до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула,
Псел. Хорол. Густота річкової сі ...