Загальна характеристика водних ресурсів Коростишівського району
- забарвлення, запахи та присмак;
- температура;
- мінералізація (наявність у воді розчинених речовин);
- наявність розчинного кисню і біохімічна потреба (БСК) у ньому на окислення органічних та хімічних речовин, які надійшли до водойми;
- вміст отруйних та радіоактивних речовин;
- бактеріальні та санітарно-гігієнічні показники (дотримання яких гарантує безпечні або оптимальні умови водоспоживання) тощо.
За запасами власних водних ресурсів, доступними для користування, Україна належить до найменш забезпечених серед європейських держав. Питне водопостачання в Україні на 2/3 забезпечується за рахунок поверхневих вод. Напруженість водогосподарсько-екологічного становища зумовлена двома граничними умовами: з одного боку низькою середньорічною водозабезпеченістю - на одного мешканця припадає близько 1 тис. куб. м на рік, а це у 15 разів нижче за норму, визначену Європейською Економічною комісією ООН; і з другого - майже катастрофічним якісним станом водних джерел [20, 33]. Поряд з цим водні ресурси використовуються нераціонально, з порушенням екологічних вимог, що пов'язано з екстенсивним характером розвитку економіки країни, наявністю застарілих водо- та енергомістких технологій.
Через надмірне антропогенне навантаження, негативний вплив наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, порушення умов формування водного стоку і природної рівноваги, що зумовило зниження якості водних ресурсів, загрозливе екологічне становище склалося майже в усіх річкових басейнах нашої країни. Вода, яка використовується для виробничих та господарських потреб, повертається у природні ланки як зворотна, у вигляді стічної, і несе у собі забруднюючі речовини, розчинні солі, хімічні домішки, частки ґрунту та біологічні відходи, які не характерні для живої природи. Особливу стурбованість викликають такі забруднюючі речовини як токсини, подібні до важких металів та пестицидів; органічні речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів.
Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифікувати, як добрий (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Екологічна оцінка басейнів малих річок
|
Оцінка стану |
Україна, % |
Полісся, % |
|
Використання річкового стоку | ||
|
Добрий Задовільний Поганий Дуже поганий Катастрофічний |
29 18 5 - 48 |
44 33 17 - 6 |
|
Якість води | ||
|
Дуже чиста Чиста Задовільної чистоти Забруднена Брудна Дуже брудна |
- - 3 20 16 61 |
- - 11 17 28 44 |
|
Стан басейну річки | ||
|
Добрий Зміни незначні Задовільний Поганий Дуже поганий |
- 2 10 39 31 |
- 6 22 33 28 |
Цікаві статті з розділу
Ефективність заходів по покращенню якості води
Вода - найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову
роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Величезне значення
вода має в промисловому і сільськогосподарському ви ...
Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття
підприємства та обєднань, їх види та типи
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких
організаційних формах, визначених законами Укра ...
Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області
Все те, що проводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно
перетворюється на відходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи
виробництва і споживання, які можуть знаходитися ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.