Стандартизація
Згідно Закону України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року N 2408-III, стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.
Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги (далі - продукція), зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.
Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.
Державні стандарти України - ДСТУ. Система таких стандартів, у тому числі у сфері охорони довкілля, почала розвиватись в Україні з 1992 року.
Відповідно до Державного класифікатора України «Український класифікатор нормативних документів ДК 004-2003» [7], прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 53, встановлено трирівневу класифікацію ДСТУ: двозначний цифровий код класу стандартів, тризначний код групи і двозначний код підгрупи (кожен код відокремлюється крапкою). Відповідно до цієї класифікації охорони довкілля стосуються, зокрема, такі групи і підгрупи стандартів:
.040.13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека (Словники).
Клас 13 охоплює проблематику «Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека», а саме:
.020 Захист довкілля ;
.020.10 Керування довкіллям (охоплює також сертифікацію та аудит систем керування довкіллям (ЕМS) ;
.020.20 Економіка довкілля ;
.020.30 Оцінювання впливу на довкілля (охоплює також керування довкіллям у разі ризику) ;
.020.40 Забруднювання, боротьба з забруднюванням та консервування;
.020.50 Екологічне маркування;
.020.70 Проекти в сфері захисту довкілля;
.020.99 Інші стандарти стосовно захисту довкілля;
.030 Відходи;
.040 Якість повітря;
.060 Якість води;
.080 Якість ґрунту;
.140 Шум та його вплив на людину та інші.
За загальним правилом з набуттям чинності державного стандарту України (ДСТУ) міждержавний стандарт (ГОСТ), що регулював відповідні відносини у сфері охорони довкілля, втрачає чинність в Україні.
Крім Держстандартів, чинними в Україні є ГОСТи, міжнародні стандарти, в першу чергу стандарти міжнародної організації з питань стандартизації (ISO), галузеві стандарти/технічні умови та стандарти підприємств [4].
Цікаві статті з розділу
Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
Нині у світі активізується процес переходу від фронтальної,
споживацької моделі функціонування національних господарств до моделі
екологобезпечного самопідтримуючого соціально-економічного р ...
Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини
Україна
є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним
потенціалом держав Європи. Станом на 2005 рік населення України становило 48
мільйонів осіб. На території У ...
Екологічний моніторинг
Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення - продуктів харчування, сировини й матеріалів для побу ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.