Стандартизація
Згідно Закону України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року N 2408-III, стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.
Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги (далі - продукція), зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.
Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.
Державні стандарти України - ДСТУ. Система таких стандартів, у тому числі у сфері охорони довкілля, почала розвиватись в Україні з 1992 року.
Відповідно до Державного класифікатора України «Український класифікатор нормативних документів ДК 004-2003» [7], прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 53, встановлено трирівневу класифікацію ДСТУ: двозначний цифровий код класу стандартів, тризначний код групи і двозначний код підгрупи (кожен код відокремлюється крапкою). Відповідно до цієї класифікації охорони довкілля стосуються, зокрема, такі групи і підгрупи стандартів:
.040.13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека (Словники).
Клас 13 охоплює проблематику «Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека», а саме:
.020 Захист довкілля ;
.020.10 Керування довкіллям (охоплює також сертифікацію та аудит систем керування довкіллям (ЕМS) ;
.020.20 Економіка довкілля ;
.020.30 Оцінювання впливу на довкілля (охоплює також керування довкіллям у разі ризику) ;
.020.40 Забруднювання, боротьба з забруднюванням та консервування;
.020.50 Екологічне маркування;
.020.70 Проекти в сфері захисту довкілля;
.020.99 Інші стандарти стосовно захисту довкілля;
.030 Відходи;
.040 Якість повітря;
.060 Якість води;
.080 Якість ґрунту;
.140 Шум та його вплив на людину та інші.
За загальним правилом з набуттям чинності державного стандарту України (ДСТУ) міждержавний стандарт (ГОСТ), що регулював відповідні відносини у сфері охорони довкілля, втрачає чинність в Україні.
Крім Держстандартів, чинними в Україні є ГОСТи, міжнародні стандарти, в першу чергу стандарти міжнародної організації з питань стандартизації (ISO), галузеві стандарти/технічні умови та стандарти підприємств [4].
Цікаві статті з розділу
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми
(ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера).
Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...
Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.