Охорона Світового океану

Світовий океан являє собою об'єкт міжнародної охорони.

З метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод.

Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всі заходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх юрисдикцією або контролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхом забруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морського середовища. Згідно зі ст. 207 Конвенції ООН з морського права 1982 р. держави повинні приймати закони і правила для запобігання, скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища, що знаходяться на суші джерел, у тому числі річок, естуарії, трубопроводів і водоотводяшіх споруд, беручи до уваги узгоджені в міжнародному порядку норми, стандарти та рекомендовані практику і процедури. Держави прапора судна і держави порту зобов'язані забезпечити виконання національних та міжнародних правил щодо запобігання забрудненню Світового океану. На держави покладається виконання їхніх міжнародних зобов'язань щодо захисту і збереження морського середовища. Вони несуть відповідальність згідно з міжнародним правом.

Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден 1973 р. (з наступними поправками) містить техніко-юридичні норми для запобігання забруднення моря не тільки нафтою, але й іншими шкідливими речовинами, які перевозяться на судні чи утворюються в процесі їх експлуатації. Конвенція забороняє скидання в море всіх видів пластмас, включаючи синтетичні троси, риболовні сіті і пластмасові мішки для сміття. Конвенція передбачає: а) заборону на скидання і забруднення Світового океану з будь-яких судів, за винятком військових кораблів і суден, що використовуються на державній некомерційній службі; б) заборона на будь-який скидання в море нафти і нафтоводяної суміші з суден; в) встановлення особливих районів з жорстким режимом, де скидання небезпечних речовин повністю і в категоричній формі заборонено.

Конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою, і Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969р. У першій Конвенції сказано про необхідні заходи з усунення аварійних ситуацій та правах прибережного держави на застосування примусових заходів з ліквідації аварії, а в разі якщо є загроза забруднення узбережжя, воно може навіть потопити судно, винну у створенні такої ситуації. Друга Конвенція присвячена відповідальності та відшкодування збитків у випадку аварії судна, що призвела до забруднення нафтою морського узбережжя. Згідно зі ст. 2 Конвенції (у редакції 1992р.) Власник судна з моменту інциденту або, якщо інцидент складається з низки пригод, з моменту першої пригоди несе відповідальність за будь-який збиток від забруднення, заподіяну судном в результаті інциденту.

Конвенція по запобіганню забруднення моря скидами відходів та інших матеріалів 1972р. Одним з згубних явищ, що сприяють не тільки забруднення, а й отруєння Світового океану, є використання деякими країнами його морського дна для захоронення радіоактивних відходів та відпрацьованого сировини хімічного виробництва. Це не лише завдає непоправної шкоди тваринному та рослинному світу океану, а й отруєні води його стають небезпечними для існування самої людини. Для запобігання подібної злочинної практики і була прийнята ця Конвенція.

Доповненням до вищевказаних багатостороннім (універсальним) конвенцій є: Конвенція по захисту морського середовища району Балтійського моря 1992р.; Конвенція про охорону Середземного моря від забруднення 1976р.; Конвенція про охорону морського середовища та прибережних зон південно-східній частині Тихого океану 1981р.; Регіональна конвенція з охорони морського середовища Червоного моря і Аденської затоки 1982; Конвенція про охорону та освоєнні морського середовища Великого Карибського району 1983р.; Конвенція з охорони морського середовища Північно-Східної Атлантики 1992р. і т.д.

В даний час діє більше 100 універсальних та регіональних договорів з охорони живих морських ресурсів і регулювання рибальства.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми, пов’язані з експлуатацією теплових двигунів
Світу, в якому ми живемо, загрожує серйозна небезпека. Втручання людини у тендітну рівновагу природи - розвиток техніки і промисловості - може нанести непоправну шкоду оточуючому нас прекрасному довкі ...

Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства
При мінімальній забезпеченості водними ресурсами необхідної якості Україна займає провідне місце у світі по питомій кількості стічних вод, що утворяться, (більше 2 м3/чол. у добу). Недостатн ...

Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...