Вимоги до роботи з токсичними речовинами
У міру накопичення нових даних про токсичність регламентованих шкідливих речовин їхні ГДК переглядають. Так, ГДК бензолу змінювали 4 рази (з 200 мг/м3 до 100, 50, 20 та 5 мг/м3), аніліну — 3 рази (з 10 мг/м3 до 5,3 та 0,01 мг/м3).
Технологічні заходи запобігання професійним отруєнням є найрадикальнішими. До основних технологічних заходів відносять:
1. Заміну отруйних речовин неотруйними або мало отруйними. Наприклад, різко зменшилася кількість отруєнь свинцем унаслідок загартування металів струмами високої частоти замість свинцевих ванн, обмеження застосування свинцевих білил і заміни їх цинковими, заміни свинцевих прокладок під час насічки напильників м'яким сплавом, де відсутній свинець, тощо.
2. Гігієнічна стандартизація сировини та. продукції, яка лімітує вміст шкідливих домішок. Наприклад, обмеження вмісту бензолу в бензині (до 0,7 — 0,9 %), умісту миш'яку в сірчаній кислоті тощо.
3. Комплексна механізація й автоматизація процесів, герметизація обладнання, дистанційне управління та ін. Це запобігає порушенню герметичності обладнання, усуває ручні операції, контакт з отруйними речовинами тощо. Особливої уваги заслуговує автоматичний контроль за технологічними процесами з метою виключення операцій, пов'язаних із забрудненням повітряного середовища отруйними речовинами.
У боротьбі з професійними отруєннями важливе місце належить санітарно-технічним заходам. До них відносять:
1) архітектурно-планувальні заходи, вибір та планування майданчика під забудову. Раціональне планування цехів та розміщення технологічного обладнання дає змогу унеможливити надходження отруйних газів, парів, пилу з одних приміщень до інших. Зокрема, за наявності високотоксичних речовин технологічне обладнання частково розміщують в ізольованих кабінах тощо.
Усі промислові підприємства, залежно від шкідливості виробництва, поділено на 5 класів із санітарно-захисною зоною: 1 клас — 1000 м, 2 клас — 500 м, З клас — 300 м, 4 клас — 100 м, 5 клас — 50 м.
2) відбір несорбувальних матеріалів для стін та підлоги. Відбір матеріалу для стін і підлоги, які не сорбують отруйні речовини і легко чистяться, суттєво знижує загазованість цехів.
3) ефективна вентиляція виробничих приміщень.
Індивідуальний захист працівників потрібен тоді, коли технологічні й санітарно-технічні заходи не усувають повністю забруднення навколишнього середовища та цехів. До засобів індивідуального захисту, які використовують на виробництві, відносять:
1) спецодяг — застосовують в основному на хімічних виробництвах для захисту від їдких рідин (кислот і основ);
2) протигази: фільтрувальні — зі спеціальним підбором сорбентів; шлангові — коли концентрація кисню в повітрі нижча 16 % або дуже велика, концентрація отрут; ізолювальні — із кисневим балоном.
Медико-санітарні заходи мають велике значення для запобігання професійним отруєнням. До них відносять: контроль за станом повітряного середовища, обов'язкову реєстрацію й розслідування причин усіх професійних отруєнь, попередні та періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування, обов'язковий санітарний інструктаж.
Цікаві статті з розділу
Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних
видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі
природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...
Літосфера
Літосфера - кам'яна оболонка Землі,
яка включає земну кору завтовшки від 6 (під океанами) до 80 км (гірські
системи). Земна кора складена гірськими породами. Частка різних гірських порід
у ...
Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне
виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне
борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації,
коріння якого сягають у надра пе ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.