Заходи, здійсненні для сповільнення руйнування озонового шару
У зв'язку з цими проблемами, вже у 1975 р. Всесвітня метеорологічна організація вперше виступила із заявою про вплив на озоновий шар діяльності людини та його можливі наслідки і прийняла проект "Глобального вивчення і моніторингу озону", який підтримала також Міжнародна комісія з атмосферного озону. А у 1977 р. за ініціативи ЮНЕП було проведено спеціальну нараду експертів з озону, яка прийняла "Світовий план дій щодо озонового шару". Першим міжнародним договором, який регулює це питання, стала Віденська конвенція про охорону озонового шару, яку було підписано 1985 р. у Відні (Австрія), вона вступила в дію 22 вересня 1988 р. Цей міжнародно-правовий документ зобов'язує держави-учасниці проводити дослідження та систематичні спостереження за хімічними і фізичними процесами, які можуть впливати на озоновий шар, за впливом змін стану озонового шару на здоров'я людини, змінами клімату та ін. За виконанням Віденської конвенції стежить Конференція Сторін конвенції. [ 10 ]
р. у Монреалі було підписано міжнародну Угоду про зменшення та подальшу відмову від виробництва речовин, які руйнують озоновий шар. Монреальський протокол про речовини, що виснажують озоновий шар, - це міжнародний договір, створений для захисту озонового шару шляхом припинення або обмеження виробництва певних речовин, що вважалися причинами виснаження озону. Договір набув чинності 1 січня 1989 р. Після цього учасники провели ще вісім зустрічей, на яких приймалися доповнення до договору; у 1989 р. (Гельсінкі), 1990 (Лондон), 1991 (Найробі), 1992 (Копенгаген), 1993 (Бангкок), 1995 (Відень), 1997 (Монреаль) і 1999 (Пекін). Договір був майже всесвітньо ухвалений та ефективно виконується, і тодішній Генеральний Секретар ООН Кофі Аннан назвав його "можливо, однією з найуспішніших міжнародних угод".
Вважають, що і через ці заходи озоновий шар, можливо, повністю відновиться лише після 2050 р. [ 12 ]
ВИСНОВКИ
Отже, основними причинами глобальних екологічних проблем є, перш за все, саме людська діяльність. Стрімкий технічний розвиток, швидкі темпи світової індустріалізації, виснаження мінеральних ресурсів - усе це призвело да наявних проблем.
У сучасному світі можна виокремити безкінечний перелік таких проблем, але мною біли дослідженні такі:
раціональне використання мінеральних ресурсів у промисловості;
глобальне потепління;
виснаження озонового прошарку.
Для вирішення цих проблем необхідно мати чинне законодавство, яке передбачало б можливе рішення, або хоча б сповільнення темпів розвитку цих проблем. З’ясовано, що діють різноманітні міжнародні угоди з вирішення цих питань, але, звісно, немало залежить і від кожної людини окремо.
Так, наприклад, можна використовувати світлозберігаючі лампи. Та й взагалі слід економити електроенергію, газ, воду. Не треба викидати сміття на вулицях, у водойми. Державі необхідно прийняти міри з перевірки заводів, фабрик на виконання ними екологічних норм, закуповувати безпечнішу для екології техніку.
Отже, зменшення наслідків, сповільнення темпів розповсюдження, розвитку, а також вирішення певних екологічних проблем лежить на плечах не лише світових організацій, союзів країн, окремих держав, а й на кожному з нас. Ми повинні виховувати у собі екологічну культуру, щоб жити у гарному, безпечному світі та залишити його таким своїм нащадкам.
Цікаві статті з розділу
Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних
видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі
природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...
Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...
Екологія в житті людини
В сучасних умовах існування
людство зіткнулося з величезною проблемою - екологічною. Проблема екологічної
катастрофи вже не просто не приваблива перспектива, а реальна загроза, що
повисла н ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.