Загальна оцінка людського потенціалу
Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е, Новиков, А. Маринич, В. Руденко. Широкого поширення у науці набули поняття економічний, трудовий, природно - ресурсний, виробничий, рекреаційний, науково - технічний, духовний, аграрний, політичний, інформаційний і т.д. потенціали.
Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає: заповнення простору інформацією, структуризацію містобудівних задач у просторі, виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі, виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору, окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.
Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору.
Населення може бути структуризованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів. Для будь - якої категорії людей характерні кількісні показники.
Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання - зайнятість, професійна структура.
У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).
Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) Nн, кількістю працездатних людей Nпр.
Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:
(2.2)
де Р - освітній рівень населення, ai - коефіцієнт вагомості певного освітнього рівня, Niн - кількість людей, що мають певний освітній рівень.
Далі пропонується розглянути найбільш важливе для оцінки просторового потенціалу поєднання просторових характеристик. В абсолютних одиницях це буде кількість людей Nфі, зайнятих у певній складовій певної галузі міста (області, регіону). Сума ∑ Nфі / Nпр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:
; (2.3)
де і - відповідно, частка людей, зайнятих в певній сфері діяльності, та частка непрацюючих людей.
Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті.
Людський вимір характеризується кількістю населення Nн та його якісними властивостями, (Таблиця 2.3).
Таблиця 2.4. Основні характеристики людського виміру
Показники |
Значення |
Чисельність населення, тис. осіб | |
Віковий склад населення: молодше від працездатного працездатне старше від працездатного | |
Зайнятість по галузям: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість |
До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:
(2.4)
де Θо - рівень освіченості, Ni - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ), λi - коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ - λi - 0,5, ЗОШ - λi - 0,5, ПТУ - λi - 1).
Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 - 18 років, 18 - 60 років, 60 і більше) за формулою:
(2.5)
Цікаві статті з розділу
Охорона навколишнього природного середовища й екологічна безпека
Охорона
навколишнього природного середовища - це сукупність заходів, спрямованих на
збереження, раціональне використання й відтворення природних ресурсів і
космічного простору в інтересах л ...
Моделювання і прогнозування стану водного об’єкта внаслідок антропогенного впливу
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води.
Академік В.І. Вернадський зазначав, що "вода стоїть осібно в історії нашої
планети, не має природного тіла, яке мо ...
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...