Сучасний розподіл расових типів у регіонах світу. Змішані расові групи
Раса – це група людей, яка склалася історично у певних географічних умовах і має деякі спільні спадково зумовлені морфологічні й фізіологічні ознаки. Різні расові типи відрізняються другорядними фізичними ознаками: кольором шкіри, формою волосся, розрізом очей. Механізм виникнення рас досі остаточно не з’ясований, але відомо, що багато ознак рас є безперечно адаптаційними. Наприклад, темна шкіра негроїдів виконує важливу функцію захисту від тропічного сонця. Дослідами доведено, що сонячні опіки такої шкіри виникають при дозах ультрафіолетового опромінення в 10 разів вище, ніж для світлої шкіри. Одночасно відомо, що адаптивні ознаки можуть виникати незалежно у кількох рас одночасно. Наприклад, по всьому тропічному поясу поширені алелі аномальних гемоглобінів, що в гомозиготному стані призводять до анемії, а в гетерозиготному – забезпечують імунітет до малярії. Епікантус зустрічається не лише у монголоїдів, але й у негроїдів півдня Африки, а у деяких племен Тропічної Америки виникають темна шкіра, кучеряве волосся, широкий ніс.
Загальновизнаним є поділ людства на три основні раси : негроїдну, монголоїдну, європеоїдну. Окремо виділяють австралоїдну расу. Розділення людства відбулося приблизно 100 000 років тому і призвело до утворення двох гілок : африканців і неафриканців . Вважають, що негроїди залишились в Африці, а розходження предків монголоїдів та європеоїдів відбулося при заселенні Євразії. Спільні наші пращури жили на Близькому Сході, звідки предки монголоїдів переселилися на територію сучасного Китаю приблизно 50-70 тис. р. тому. Предки європеоїдів значно пізніше заселили Європу – приблизно 40 тис. р. тому. На основі переважного поширення представників певних рас можна виділити ареали їх існування. Так, для європеоїдів – це Європа, частина Азії (передня і середня), Північна Африка, окрім того, вони поширились на материках Америки і Австралії. Для негроїдів основним ареалом поширення є Африка , Північна Америка (внаслідок работоргівлі).
На сьогодні європеоїди складають приблизно 43% людства, монголоїди – 19%, негроїди – до 7 %, і австралоїди – 0,3%. Але представники цих рас у загальній чисельності населення складають 70%, решта 30% - це змішані і проміжні расові групи. В процесі історичного розвитку внаслідок міжрасових шлюбів в великих популяціях відсутні чіткі межі між расовими типами людей. До перехідних груп між екваторіальними расами і європеоїдами відносяться ефіопи, що поєднують темну шкіру негроїдів та форму носу та обличчя європеоїдів. Самі раси поступово втрачають характерні для них риси. Це пояснюється тим, що все більше людей живуть в штучно створених умовах міст, при „кімнатній” температурі живе приблизно третина людей Світу. В таких умовах расові ознаки перестають бути адаптивними, зменшується тиск добору.
Цікаві статті з розділу
Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської
катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре
відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище
...
Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...
Екологічні проблеми сучасного суспільства
Змістовні орієнтири нашого життя забезпечує філософія, а нашій культурі - самопізнання. Справедливо, що істинна філософія є духовною квінтесенцією епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джер ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.