Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною суттю
В порівнянні з іншими ссавцями подібних розмірів потенційна швидкість розмноження людини є низькою. Більшість жінок не може народити впродовж життя більше 6-11 дітей, оскільки організм поступово руйнується від родів. Але і ця потенційна плодючість впродовж тисячоліть не реалізовувалась, і лише з переходом до землеробства почали з’являтись багатодітні сім’ї. В минулому, середній вік людини складав приблизно 25 років, репродуктивної зрілості жінка досягала до 15 років, і за десять років дорослого життя вона народжувала приблизно 3 дитини. Тобто, людині як виду властива К- стратегія. Але в межах своєї потенціальної плодючості вона може зміщуватись в сторону R – стратегії. З розвитком суспільства, поступово збільшувався середній вік людини, а відповідно і репродуктивний вік жінки. Перехід до осілого способу життя призвів до збільшення щільності населення в осередках стародавнього землеробства. Збільшення щільності спровокувало появу інфекційних захворювань, а, відповідно, і смертності, в першу чергу дитячої. Збільшення дитячої смертності компенсувалось збільшенням народжуваності. В багатьох релігіях Світу заохочується багатодітність, стимулюється народжуваність, регламентується соціальне положення жінки. В суспільстві формується інститут сім’ї, намагання мати більше дітей, але одночасно легке відношення до дитячої смертності. З розвитком гігієни, медицини дитяча смертність стала незначною, тривалість життя виросла і ріст популяції могла забезпечити і більш низька народжуваність. Як наслідок, в країнах, що першими стали на шлях індустріалізації народжуваність поступово скорочувалась, а популяції переходили до К- стратегії. Разом з цим спостерігається кореляція між віком матері і частотою народження дітей з аномаліями. Доведено невпинне зростання дітей з вадами із збільшенням віку матері від 30 до 49 років. Виявляється, що в основі цього явища лежать біологічні процеси. З віком зазнає змін рН, особливо в результаті запальних захворювань статевих органів, що призводить до порушення мейозу. Другою причиною є ендокринопатії (зміна гормонального статусу жінок), що можуть викликати появу дітей з мозаїцизмом і синдромом Дауна. На певній стадії онтогенезу спостерігається втрата репродуктивної функції (клімакс). Розвиток клімаксу пов’язаний із складною нейрогуморальною перебудовою в системі : гіпоталамус-гіпофіз-гонади. Клімакс розвивається саме в той час, коли в статевих клітинах зростають пошкодження геному, підвищується ризик пошкодження спадкової інформації. Втрата репродуктивної функції в цей час має адаптивне значення, оскільки попереджає поширення спадкових захворювань. Клімакс існує як у жінок, так і у чоловіків, але у останніх нейрогуморальна перебудова більш довготривала.
Цікаві статті з розділу
Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики
України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного
розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...
Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в
епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли
нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери
нашої планети, що ...
Ліс як об'єкт правової охорони
В
Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових
ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на
практиці застосування цієї норматив ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.