Пропозиції щодо вдосконалення сучасних економічних регуляторів природокористування

Яскравим прикладом щодо цього може слугувати ефективний вплив екологічного податку на вміст свинцю та вуглецю в транспортному пальному, а також сірки в нафті, на шини, на пакувальні матеріали тощо в інших країнах. Характерно, що з часом, введення екологічного податку на екологічно небезпечну продукцію повністю витісняє її з ринку (як сталося, до речі, з виробництвом автомобілів з високою енергомісткістю двигуна в американській промисловості).

Як бачимо, для здійснення позитивних змін в економічному механізмі екологічного управління в Україні важливо розв’язати широке коло проблем – організаційних, облікових, статистичних, фінансових, юридичних, соціальних, політичних.

Сувора підпорядкованість статей законів України з питань природокористування спорідненим статтям законів з оподаткування, а також суперечливість, неузгодженість, неадекватність змісту цих споріднених статей різних законів призводить до фактичного зняття чинності важливих законодавчих положень про економічний механізм забезпечення стимулювання природоохоронних заходів, що надає їм декларативності. Звідси постає питання про розробку відповідних доповнень і коректив до проекту Податкового кодексу, інших нормативно-правових актів. Завдання сучасного законодавства - створити такі правові рамки економічної свободи, в яких ефективність діяльності суб'єктів господарювання безпосередньо залежатиме від ступеня її екологічності.

Отже, з огляду на недостатню дієвість існуючих методів екологічного управління в Україні, реалії та прогнозовані тенденції функціонування національної економіки в перехідний період, маючи нагоду врахувати світовий досвід екологічного регулювання, необхідно в найкоротший термін запровадити таку систему економічних регуляторів природокористування, яка базується на комбінації інструментів, що насамперед, економічно заінтересовують і заохочують, й, врешті-решт, примушують господарюючих суб'єктів до реалізації природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів. Саме така система регуляторів еколого-економічної поведінки суб'єктів господарювання – примусово-обмежувального та стимулюючо-компенсаційного характеру - є, не тільки економічно вигідною і екологічно доцільною, тобто одночасно економічно і екологічно ефективною, а й адекватна завданню гармонізації та інтеграції економічної, екологічної і соціальної стратегій реформування суспільства, міжнародній ідеї сталого, збалансованого з можливостями природи, розвитку світової спільноти.

ВИСНОВКИ

Аналіз сучасного стану та ефективності функціонування економічного механізму екологічного регулювання в Україні дав можливість зробити певні висновки.

1. Економічний механізм екологічного регулювання (раціоналізації природокористування) в Україні перебуває у стадії становлення. Причому окремі його підсистеми та елементи мають різні ступені розвиненості та практичної реалізації.

2. Особливістю формування й становлення економічного механізму екологічного регулювання є те, що цей процес здійснюється досить фрагментарно, відбиваючи не тільки допущені політичні та господарські прорахунки на шляху до ринкової економіки, а й зберігаючи застарілі засади його створення відповідно до вимог колишньої командно-адміністративної системи. Причому розгортається процес формування й становлення економічного механізму екологічного регулювання одночасно з специфічними закономірностями генези ринкових відносин в Україні. Крім того, досі чимало еколого-економічних інструментів природокористування та природоохоронної діяльності існують лише на рівні законодавчих положень, не будучи реалізованими та впровадженими у практику господарювання.

Цікаві статті з розділу

Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...

Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
Проблема захисту навколишнього середовища одна з найважливіших задач сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту в атмосферу, водойми і надра на сучасному ст ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...