Критерії ефективності економічного механізму екологічного регулювання
За 2000 р. відбулося зростання обсягу виробництва деревообробної та целюлозно-паперової галузі на 37,1 %, а основних експортних галузей - кольорової та чорної металургії - відповідно 18,8% та 20,7%, хімічної та нафтохімічної - на 8%, а в 2001 р. - ще на 10,6%. У 1999 р. частка цих галузей досягла 59% проти 26,5% у 1990 р. [6, с. 5; 7, с. 102]. При скороченні за 1991 - 2000 рр. ВВП на 52%, обсягу промислової продукції - на 49 %, питома вага найбільш водоємних, екологічно небезпечних виробництв - чорної металургії та електроенергетики - зросла з 79% у 1990 р. до 86 % у 2000 р. [8, с. 13]. Поточні статистичні дані за 2001 - 2003 рр. свідчать про збереження цієї тенденції у динаміці структурних змін екологічно небезпечних виробництв.
Третя тенденція - зростання експорту первісних сировинних ресурсів України, що об'єктивно призводить до марнотратства природних багатств, виснаження їх запасів, перетворенню держави в мінерально-сировинну периферію з економікою напівколоніального типу, становлячи загрозу екологічній та економічній безпеці. Досить нагадати, що наша країна є одним з провідних експортерів чорних металів [9, с. 32]. А за експертними оцінками, в разі збереження такої тенденції у незмінно високих масштабах вже через якихось 5-7 років тактика переважаючого експорту сировинних ресурсів “може завести країну у безвихідь” [10, с. 6].
Водночас відомо, що держави, котрі спеціалізуються на розвитку сировинно-ресурсних галузей, не лише приречені на економічну залежність від споживаючих їх продукцію країн, а й спричиняють непоправну подвійну шкоду навколишньому середовищу - адже через переважно витратний характер природокористування, як свідчить статистика, понад 80% природних ресурсів витрачається знову на підтримку ресурсовидобувних і ресурсоємних, із застарілою технікою, переробних виробництв, - що й спостерігається в Україні.
Четверта тенденція - зниження рівня технологічної та екологічної безпеки через кризовий стан технічної бази суспільного виробництва, показниками якого є висока ступінь зношеності основних фондів, зростання питомої ваги морально застарілого обладнання й устаткування, низькі темпи їх модернізації та реновації. Скорочується найважливіший показник технічного оновлення виробництва та економії сировини - впровадження маловідхідних, ресурсозберігаючих і безвідходних технологічних процесів. Так, впродовж 90-х років він зменшився в 4,3 рази [11, с. 490].
Така ситуація не гарантує збереження якості довкілля, оскільки основні фонди, що відпрацювали свій термін, функціонують як екологічно небезпечне, агресивне техногенне навколишнє середовище. До того ж зношені основні фонди екологічного призначення часто не витримують роботи і виходять з ладу, що є причиною щорічних залпових скидів і екстремально високого забруднення навколишнього середовища. Зокрема, в 2001 р. зафіксовано 148 випадків залпових аварійних забруднень довкілля, екологічну шкоду від яких оцінено в 7,4 млн. грн., а відшкодовано лише трохи більше половини [12, с. 321].
Крім того, за минуле десятиріччя спостерігалось щорічне зменшення інвестицій у природоохоронні заходи. За оцінками фахівців у 2000 р. частка екологічних інвестицій у ВВП скоротилась в 5 разів порівняно з 1995 р. [13, с. 34].
В умовах еколого-техногенних кризових явищ у багатьох регіонах не тільки продовжується скорочення інвестицій у природоохоронну структуру, а й щорічно - як тенденція - не виконуються завдання уведення в дію природоохоронних об'єктів, впровадження екологобезпечних технологій, здійснення природоохоронного будівництва тощо. Так, в 1999 р. освоєно екологічних інвестицій майже в 3 рази менше, ніж у 1990 р., порівняно з 1998 р. - на 14% менше, а в 2001 р. освоєно екологічних інвестицій в 3,2 рази менше, ніж у 1990 р. [7, с. 226; 14, с. 181, 186, 187; 15, с. 24, 25].
Цікаві статті з розділу
Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
Проблема захисту навколишнього середовища одна з найважливіших
задач сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту
в атмосферу, водойми і надра на сучасному ст ...
Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія
людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій.
Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних
ландшафтів, порушення гідрологічного ...
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...