Оцінка існуючого стану моніторингових досліджень

Наукове прогнозування (на відміну від різноманітних форм ненаукового передбачення) - це відповідно безупинне, спеціальне, що має свою методологію і техніку дослідження, проведене в рамках керування, з метою підвищення рівня його обґрунтованості й ефективності.

Дослідження майбутнього розділяється на два якісно різних напрямки: пошукове (дослідницьке) і нормативне прогнозування. Пошукове прогнозування - це аналіз перспектив розвитку існуючих тенденцій на визначений період і визначення на цій основі ймовірних станів об'єктів керування в майбутньому за умови збереження існуючих тенденцій у незмінному стані чи проведення тих чи інших заходів за допомогою управлінських впливів. Нормативне прогнозування (іноді його називають "прогнозуванням навпаки", тому що в даному випадку дослідження йде в зворотному напрямку: від майбутнього до сьогодення) являє собою спробу раціонально організованого аналізу можливих шляхів досягнення цілей оптимізації керування. Цей вид прогнозів як би відповідає на запитання: "Що чи можна потрібно зробити для того, щоб досягти поставлені цілей чи вирішити прийняті задачі?". Предметом нормативного прогнозування виступають суб'єктивні фактори (ідеї, гіпотези, припущення, етичні норми, соціальні ідеали, цільові настанови), що, як показує історія, можуть вирішальним образом змінити характер процесів, що протікають, а також стати причиною появи якісно нових, непередбачених феноменів дійсності.

У дослідженні різних аспектів взаємозв'язку людини і біосфери можна виділити ряд стадій: опис - вихідний, емпіричний етап, що відповідає на питання "що відбувається в навколишнім середовищі й у самій людині?"; пояснення - проміжний, теоретичний етап, що відповідає на питання "чому це відбувається?"; передбачення - завершальний, практично орієнтований етап екологічного дослідження, що повинний давати відповіді на два (як мінімуми) питання: "яким образом виявлені тенденції будуть поводитися в майбутньому?" і "що варто почати для того, щоб запобігти небажані чи явища, навпаки, сприяти реалізації сприятливих можливостей?".

Моніторинг поверхневих вод суші Держуправлінням екоресурсів в Житомирській області в 2001 році проводився у 18 пунктах по 23 створах на 11 річках – р. Тетерів, р. Случ, р. Ірша, р. Гнилоп’ять, р. Уж, р. Норинь, р. Гуйва, р. Уборть, р. Роставиця, р. Кам’янка, та р. Ірпінь (див. Табл.3.1).

На протязі 2001 року відібрано та проаналізовано 89 проб поверхневих вод, тобто “Програма моніторингу поверхневих вод суші в Житомирській області “ виконана на 97,6 %.

Аналізи виконувалися за 30-ма показниками - титрометричними, потенціометричними, фотоколориметричними та атомно-абсорбційними методами згідно методик, затверджених Мінекоресурсів України по “Переліку тимчасово допущених до використання та атестованих методик визначення складу та властивостей проб об’єктів довкілля”.

Протягом 2001 року виконано 2670 визначень проти 2640 у 2000 році.

За результатами аналізів виявлено 214 перевищень ГДК – в основному по таких показниках, як ХСК, сольовий амоній, загальне залізо, сполуки міді та хрому загального.

Крім того, в області проводився моніторинг поверхневих вод Житомирським обласним центром по гідрометеорології за 12-ма створами (постами) на річках: Тетерів – 4 пости, Случ – 3 пости, Уж та Гнилоп’ять - по 2 пости та Уборть – 1 пост. Всього відібрано 69 проб на вміст 16 інгредієнтів. При облгідрометеоцентрі лабораторія відсутня, тому проби відбираються та доставляються до Центральної геофізичної обсерваторії м. Києва (ЦГО)., про що вона інформує по результатах аналізів річки Тетерів в районі м. Житомира (4,5 км вище міста (водосховище “Відсічне”) та 2,5 км нижче міста.

У порівнянні з 2000 роком стан річки Тетерів залишався стабільним, лише в літній період спостерігалась екстремальна ситуація з вмістом марганцю. Його вміст в 13-14,5 разів перевищував ГДК. Причиною такого явища була надзвичайно висока температура повітря, а разом з тим і води, що призвело до порушення окисловідновних процесів у водоймі, спостерігалось також різке зниження розчиненого кисню по цій же причині. В міру спадання температури якість води покращилась .На кінець року перевищень вмісту марганцю не спостерігалось.

Порівнюючи з минулим роками (1998-2000р) стан річок Случ, Уж, Гнилоп’ять, Гуйва, Ірша, Роставиця, Кам’янка і Ірпінь залишився стабільним. Спостерігається покращення якості води в річках Норинь і Уборть.

Цікаві статті з розділу

Заходи щодо покращення якості води в річці
Для збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних, правових і економічних заходів, направлених на ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...

Екологічно чисті ліки. Вимоги до їх виробництва
На мій запит у пошуковому ресурсі мережі Internet про якість сучасних ліків в Україні з'явилося майже 80 тисяч невтішних посилань від "Усі хвороби від... ліків"(газета "День&q ...