Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Небезпечні наслідки застосування хімічного методу захисту рослин можна знизити раціональним поєднанням з іншими методами. Сучасний підхід передбачає насамперед керування чисельністю популяцій шкідливих організмів, а не їх і нищення.
Інтегрований захист рослин - це комплексне застосування методів Для довгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу економічного порогу шкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих і природоохоронних технологій, які забезпечать надійний захист рослин та екологічну рівновагу довкілля.
Головні принципи інтегрованого захисту рослин
1. Вжиття винищувальних заходів проти шкідливих організмів лише в разі перевищення ними чисельності економічного порогу шкодочинності (ЕІ1Ш), під яким розуміють щільність популяції шкідника чи ступінь забур'яненості посівів, за якого витрати на боротьбу з ними скуповуються збереженим урожаєм.
2. Урахування чисельності природних стримувальних чинників (корисних організмів).
3. Урахування просторового розподілу шкідливих організмів.
4. Висока агротехніка вирощування сортів сільськогосподарських культур, стійких до хвороб і шкідників.
Хімічний метод захисту рослин треба застосовувати згідно з цими принципами.
Додатково можна виділити й інші принципи і напрями підвищення безпечності хімічного методу захисту рослин, зменшення пестицидного навантаження на агроекосистему.
1. Удосконалення асортименту пестицидів і застосування тих, які характеризуються:
· невисокою токсичністю для людини, теплокровних тварин, корисних організмів;
· відсутністю різко виражених кумулятивних властивостей, канцерогенності, мутагенності, ембріогенності, тератогенності, алергенності;
· низькою стійкістю (персистентністю) в об'єктах навколишнього середовища;
високою ефективністю проти шкідливих організмів, системною дією.
2. Вибір оптимальних способів застосування пестицидів:
· протруєння насіння і садивного матеріалу;
· пневмомеханічне розпилювання (зниження дози до 50 %);
· обприскування полімерними препаратами (зниження дози до 20 - 50 %);
· малооб'ємне (МО) та ультрамалооб'ємне (УМО) обприскування; норми витрат робочої рідини за МО становлять: для польових культур із застосуванням штангових обприскувачів - 80-135 л/га, вентиляторних - 5-50 л/га; ягідників і винограду - 200 л/га; садів - 250 - 500 л/га; за УМО норма витрати робочої рідини 0,5 - 2 л/га;
· смугове і стрічкове внесення.
Проти комах і кліщів доцільно чергувати препарати з різним механізмом дії, щоб запобігти виведенню стійких популяцій і необхідності додаткових обробок.
3. Суворе дотримання регламентів (сукупності вимог) зберігання, транспортування та застосування пестицидів.
Пестициди потребуючі, спеціальних умов транспортування, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання. Особливість цих процесів визначається належністю пестицидів до одного з класів речовин:
1) легкозаймисті рідини (ЛЗР);
2) легкозаймисті речовини та матеріали (ЛЗМ);
3) речовини, що окислюються (ОР) й органічні пероксиди (ОП);
4) токсичні речовини (ТР), їдкі та корозійні речовини (ЇР), інші небезпечні речовини.
Зберігати пестициди можна тільки в спеціально призначених для цього складах, що відповідають СНіП 11-108-78 «Склады сухих минеральных удобрений и химических средств защиты растений» та «Нормам технологического проектирования складов твердых минеральных удобрений и пестицидов для хозяйств и пунктов химизации» (1981 р.).
Склади бувають базовими (приколійні, пришосейні, районні, міжгосподарські) та витратними (господарств, тваринницьких і птахівницьких комплексів та ін.). На базових складах для зберігання пестицидів обладнують ізольовані приміщення.
Залежно від місткості базових складів встановлено таку ширину санітарно-захисних зон, м: до 20 т - 200, від 20 до 50 т - 300, від 50 до 100 т - 400, від 100 до 300 т - 500, від 300 до 500 т - 700, понад 500 т - 1000. Ширина санітарно-захисних зон витратних складів має бути не меншою за 200 м. Майданчик для будівництва базового складу повинен мати відносно рівну поверхню з невеликим нахилом для відведення поверхневого стоку й запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод. Глибина залягання ґрунтових вод на такій ділянці має бути не меншою за 1,5 м.
На витратних складах пестицидів мінеральні добрива слід зберігати в окремих приміщеннях. В них передбачається влаштування розчинозаправного вузла, майданчиків для протруювання насіння, знезараження тари, апаратури, засобів механізації, призначених для обробки тваринницьких і птахівницьких комплексів. Майданчики повинні мати асфальтове або бетонне покриття. Відстань між складом пестицидів, майданчиком для протруювання насіння, приміщенням для зберігання протруєного насіння, розчинозаправним вузлом, будівлями адміністративного і побутового призначення має бути не меншою як 50 м.
Цікаві статті з розділу
Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції
видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо
збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...
Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані
Область
Донецька
Найменування НХР
Хлор
Відстань від населеного пункту
-
Ємнос ...
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.