Балка Свистунова, як основний забруднювач
ДП “Кривбасшахтозакриття” виконує послуги по передачі електроенергії та перекачці промислових стоків майже всіх гірничозбагачувальних комбінатів, відкачуючи зворотні шахтні води у ставок-накопичувач б. Свистунова.
Ставок-накопичувач побудований в неглибоко врізаній балці Свістунова в 3,5 км до на південний-схід від р. Інгулець. Дно балки с отм. 70 – 75 м абс. на 45 – 50 м розташовано вище урізає води у річці. Абсолютні відмітки, які відділяють ставок від р. Інгулець, складають 90 – 95 м. Виположенні форми рельєфу створюють умови для інфільтрації атмосферних опадів, обмежують стік поверхневих вод в балку. Джерелом накопичування води в ставку є шахтні води, що скидаються у ставок і в невеликій кількості атмосферні опади. Рівні води в ставку підтримуються земляною дамбою (насипні легкі суглинки) висотою 25 м, яка відноситься к другому класу капітальності.
Максимальні проектні характеристики ставка : відмітка НПУ – 88,5 м. абс., об’єм води 12,2 млн. кубометрів, площа дзеркала води 216 га.
В 2008 році в ставок-накопичувач б. Свистунова прийнято 12478 тис. м. Шахтної води. Очікувані надходження відповідно до заявок підприємств-учасників учасників повинні були бути 12573 тис.м.
Скид шахтної води зі ставка-накопичувача б. Свистунова в р. Інгулець розпочато в листопаді 2008 році у відповідності до затвердженого “Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в 2008-2009р.р.”. Об’єм скиду становить 11,3 млн.м. Станом на 01.01.07 об’єм води в ставку-накопичувачу зменшено на 7 379,6 тис.м.
Насосною станцією транзитом через Дзержинське шламосховище перекачана шахтна вода в об’ємі 7 476 тис.м. Фільтрація води із ставка-накопичувача призводить до виносу в водоносний комплекс ряду забруднюючих речовин, головними з них є: макрокомпоненти – хлориди, натрій, солі кальцію і магнію; мікрокомпоненти – бром і кадмій.
Вода у ставку-накопичувачі має мінералізацію (на 2007 г.) 33,2 – 33,9 г/л і хлоридний натрієвий склад. Вода має реакції( рН 8,4 – 8,7), високою жорсткістю (64 – 80 мг-екв/л). Вміст хлоридів – до 17650 – 19000 мг/л, натрія – 10240мг/л.
Таблиця. Концентрації мікрокомпонентів, які присутні в підземних водах в аномально-високих кількостях.
| Речовина | Кількість, мг/л | ГДК, мг/л | Перевищення ГДК, к-сть разів | ||||
| Ставок б. Свистунова (насосна) | Св. 640 | Св. 644 | Св. 648 | Св. 656 | |||
| 1993 р. | |||||||
| Бром | - | 31,4 | 31,4 | 22,4 | 25,0 | 0,2 | 11,2 – 12,5 | 
| Кадмій | - | - | - | - | - | 0,001 | - | 
| 2007р. | |||||||
| Бром | 80,0 | 70,0 | 9,0 | 8,0 | 9,0 | 0,2 | 40 – 400 | 
| Кадмій | 0,026 | 0,011 | 0,023 | 0,024 | 0,014 | 0,001 | 11 – 26 | 
Цікаві статті з розділу
Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
	
У зв’язку з погіршенням в Україні екологічного стану навколишнього
середовища постало питання достеменного вивчення і об’єктивної оцінки стану
рослинної продукції. У Харкові розроблена і усп ...
	
Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
	
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились
перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить
штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи
т ...
	
Фiтомелiорацiя мiських екосистем
	
Зелені насадження - невід'ємна
складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони
виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...
	
 Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки. Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок. Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.