Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення

У відповідності з положенням величина Сгдс не повинна перевищувати фактично допустиму (проектну) Сст у стічних водах:

Сгдс ≤ Сст (3.12.)

Виходячи з цього, можна записати:

Сгдс = Qmin [ГДК (ЗВ) Сст] (3.13.)

Використовуючи наведену вище формулу, визначимо значення СГДС для заданих речовин:

Завислі речовини:

Сгдс = 0,2*(0,75*25,8)=3,9

Азот: Сгдс = 0,2*(9,1*6,44)=11,7

СПАР: Сгдс = 0,2*(0,5*2,11)=0,2

Для речовин 1 та 2 класів небезпеки норми якості будуть дотримані у стічній воді, якщо виконyється співвідношення:

(3.14.)

Для кожної речовини Сгдс складає свою долю ГДК:

Сгдс = Кі ГДКі (3.15.)

Де Кі < 1

(3.16.)

За вищенаведеними співвідношеннями розраховуємо:

Для завислих речовин:

∑ СГДС/ГДК=15,8/10,35=1,5

Сст. – 100%

СГДС - х, де для завислих речовин

25,8 – 100%

0,75 – х%

х=2,9;

для азоту х=141,3;

для СПАРу х=23,7

Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об’єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об’єкт, частина випаровується, частина уходить у грунтові води. Та частина води яка залишається являє собою загальний шар поверхневого стоку. Для його врахування вводиться коефіцієнт стоку (φ). Цей коефіцієнт чисельно дорівнює відношенню кількості води яка стікає разом з поверхневим стоком у водний об’єкт з одиниці площі за одиницю часу, на одиницю площі в одиницю часу опадів. Величина цього коефіцієнту для стічних вод після поливу приймається рівною φ = 0,6. (Додаток 6).

Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважене для всієї площі по формулі:

(3.17.)

Де άі – вагові коефіцієнти, які дорівнюють по величині відношенню площі даного покриття до загальної площі водозбору,

a3=12га/548га=0,02

ψ3 – коефіцієнти стоку для різних видів покриття

ψ = 0,02*0,6=0,012

Об’єм дощових чи снігових вод за рік розраховується:

(3.18.)

де ψ – коефіцієнт стоку дощових (снігових) вод,

F – площа водозбору, га

H – шар опадів за теплий чи холодний період відповідно, мм.

W=10*0.012*548*200=13152

Об’єм поливомиєчних стічних вод розраховується:

(3.19.)

де m – витрата води на мийку одиниці площі, л/ м2, 1,4 мм2;

k – кількість мийок для умов міста в рік,100 за рік;

F – площа поверхонь, що обробляються, 110,7 га;

ψ – коефіцієнт стоку стічних вод, 06.

W=10*1,4*100*110,7*0,6=92988

Значення всіх параметрів що входять до цієї формули, визначаються у відповідності до нормативів:

на мийку 1 м2 площі витрачається від 1,2 до 1,5 літрів води;

кількість мийок для умов міста складає 50 – 150 за рік;

площа покрить, які потребують мийки, складає 20% від площі міста;

коефіцієнт стоку приймається рівним 0,6.

Якщо на площі міста розташовані великі парки, чи ділянки лісових масивів, проявляється ефект затримання частини атмосферних опадів листяним покривом.

Цікаві статті з розділу

Заходи по покращенню стану атмосферного повітря
Для того щоб покращити повітряний стан необхідно провести ряд заходів, а саме : технологічні ; архітектурно - планувальні ; санітарно - технічні ; законодавчі ; Схема роботи цикло ...

Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства
При мінімальній забезпеченості водними ресурсами необхідної якості Україна займає провідне місце у світі по питомій кількості стічних вод, що утворяться, (більше 2 м3/чол. у добу). Недостатн ...

Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...