Якісний стан поверхневих і підземних вод

Основний напрямок руху підземних вод орієнтовано в цілому з півночі на південь, що обумовлено падінням водомістких порід і водотривких шарів, що їх розділяють. Оскільки області живлення глибоко залягаючих міжпластових підземних вод в межах Причорноморського артезіанського басейну знаходяться далеко від областей утворення надмірного напору, їх природний режим, на відміну від ґрунтових вод, більш стабільний. Тут майже зовсім не проявляються дії поверхневих факторів і процесів, які значною мірою формують режим перших від поверхні водоносних горизонтів. Коливання рівня для міжпластових підземних вод мають згладжений, нерізкий характер, однак вони збігаються з природними багаторічними циклами які властиві ґрунтовим водам з деяким гальмуванням та зміщенням на кілька років.

Відмічається тенденція до збільшення мінералізації підземних вод основних експлуатаційних водоносних горизонтів верхньо-і середньосарматських відкладів.

В межах Українського басейну (Інгуло-Інгулецький гідрогеологічний підрайон), де розповсюджені підземні води зон тріщинуватості кристалічних порід докембрію, основним фактором формування їх режиму являються атмосферні опади та поверхневі води рік. Підземні води находяться переважно в незахищених умовах від поверхневого забруднення та характеризуються підвищеною мінералізацією за рахунок впливу техногенних факторів.

В порушених умовах на крупних (групових) водозаборах рівневий режим підземних вод, в основному, визначається величиною водовідбору. На окремих водозаборах, розташованих в прибережних зонах Чорного моря та Бузького лиману (Очаківський водозабір, водозабори Коблево-Рибаківської зони відпочинку, Ольшанський водозабір та ін ), у зв’язку з тривалою та інтенсивною експлуатацією відмічається підвищення мінералізації підземних вод за рахунок підтягування більш мінералізованих вод із водоносних горизонтів, що залягають вище-і нижче, а також поверхневих вод Чорного моря та Бузького лиману.

При неглибокому заляганні водоносного горизонту в умовах природної його незахищеності підземні води схильні до нітратного забруднення.

В 2011 році виявлено 11 ділянок забруднення нітратами (вміст 46-159 мг/дм3), в більшості це Первомайський район, де відображаються наслідки накопичення сполук азотної групи в ґрунтах і ґрунтових водах в зоні надзвичайної ситуації в Первомайському районі (межиріччя П.Буг-Синюха), концентрації яких змінювались в широких межах (від 1,2 до 12,3 більш ГДК).

По решті водозаборів динаміка росту погіршення якісного складу не спостерігалася.[7-9]

Отже, для маловодної Миколаївської області є актуальною проблема забруднення водних ресурсів через скид стічних вод, яку значно ускладнює відсутність мереж централізованого водовідведення та якісної очистки господарсько-побутових і виробничих стоків. З перевищенням встановлених нормативів скиди зворотних вод здійснюються переважно підприємствами комунальної сфери. В області існує проблема очищення зливових вод перед їх скидом до природних водойм, скид високомінералізованих шахтних вод Кривбасу до р. Інгулець. Невпорядковані побутові та промислові сміттєзвалища, склади отрутохімікатів, скидання неочищених стічних вод обумовили погіршення стану підземних вод.

На території області відсутні ділянки водних об’єктів, які класифікуються як брудні. Це пояснюється припинення МКП «Миколаївводоканал» скидів забруднених стоків без очистки (аварійних) та покращенням якості роботи Галицинівських очисних споруд каналізації, головним чином, за рахунок часткового ремонту глибоководного випуску. Формування режиму ґрунтових вод відбувається під значним впливом кліматичних і техногенних чинників, що визначає епізодичні сезонні і багаторічні зміни їх запасів і хімічного складу.

Динаміка росту погіршення якісного складу не спостерігається.

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан Ємільчинського району Житомирської області
На Землі скорочуються ареали і знижується чисельність багатьох видів живих організмів. Багато з них зникає через діяльність людини. У природи ми беремо все необхідне для нашого життя. Ал ...

Характеристика ґрунтового покриву
У ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі - дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...