Сезонний моніторинг по виявленню та прогнозуванню пилових бур на території України

ЦПОСІ та КНП проводить сезонний моніторинг по виявленню та прогнозуванню пилових бур на території України за даними штучного супутника Землі TERRA (MODIS). В результаті обробляння даних дистанційного зондування Землі формуються тематичні карти з відображенням ступенів ймовірностей виникнення пилових бур:

· Відсутня;

· Низька;

· Середня;

· Висока.

На виникнення, повторюваність і інтенсивність пилових бур великий вплив чинять орографія, характер ґрунтів, лісистість і інші особливості місцевості.

За характером розподілу і повторюваності пилових бур територію України можна розділити на дві зони: північно-західну і південно-східну. Лінія розділу майже збігається з північною межею степу. Північно-західна зона відрізняється малим числом днів з пиловими бурями і їхньою незначною тривалістю. Південно-східна зона характеризується підвищеною повторюваністю бур і великою їхньою тривалістю. У межах південно-східної зони чітко виділяються два осередки: один з центром у районі Херсона – Каховки, другий – у районі Луганська. У лісостепу виділяється підвищеною частотою пилових бур Наддніпрянщина, а на Поліссі повторюваність їх незначно збільшується на вододілах рік. У Карпатах і Закарпатті пилові бурі не відзначалися.

Найчастіше пилові бурі бувають з березня по вересень. Найбільш інтенсивні і небезпечні весняні пилові бурі під час тривалої відсутності дощу, коли ґрунт висихає, а рослини ще мало розвинені і не утворюють суцільного покриву. У цей час бурі видувають ґрунти на величезних площах. Знижується горизонтальна видимість.

С.Г. Попруженко досліджував пилову бурю в 1892 р. на півдні України. От як він її описав: «Сухий, сильний східний вітер протягом кількох днів рвав землю і гнав маси піску і пилу. Посіви, що жовтіли від сухого повітря, підрізалися під корінь, як серпом, але і корені не змогли вціліти. Земля була знесена до 17 см глибини. Канали засипані до 1,5 м. Особливо сильно постраждала центральна частина колишнього Бердянського повіту. Наслідки бурі були жахливі, у повіті загинуло 98 тисяч гектарів посівів (озимі і ярові). У колишньому Маріупольському повіті було видуто до 165 тисяч гектарів – більш третини ярових і більш половини озимих».

Цікаві статті з розділу

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...