Склад і будова атмосфери
Вуглекислий газ – є обов’язковою речовиною для фотосинтезу рослин. Цей газ утворюється під час спалювання палива, гниття органічних решток, виділяється з вулканічними газами. Діяльність людини призводить до збільшення вмісту СО2. Це зумовлює підвищення середньорічної температури - виникає парниковий ефект.
Водяна пара потрапляє в атмосферу внаслідок випаровування вологи з поверхні Землі. 90% всієї водяної пари міститься в нижньому п’ятикілометровому шарі атмосфери., вище 10-12 км водяної пари дуже мало.
Аерозолі, що містяться в атмосфері поділяються на: сульфатні вулканічного і промислового походження, мінеральні (пил), вуглеводневі (сажа) і морські (частинки морських солей). Частки аерозолів зумовлюють пониження температури Земної поверхні. Аерозолі утримуються в атмосфері протягом днів і тижнів, а іноді роками (радіоактивний пил).
Маса сучасної атмосфери становить 5,3 .1015 т, тобто 1 мільйонну частину маси Землі. Приблизно 50% маси атмосфери знаходиться в її нижньому 5-ти км шарі, 75% - в 10- ти км, 90% - в 16-ти км.
Екологічне значення атмосфери:
· захищає всі живі організми Землі від згубного впливу космічних випромінювань і ударів метеоритів;
· регулює сезонні і добові температурні коливання;
· врівноважує й вирівнює добові коливання;
· через атмосферу відбуваються фотосинтез і обмін енергії - головні процеси біосфери;
· впливає на водний баланс і режим поверхневих та підземних вод;
· для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та ін.) атмосфера є основним середовищем життя.
Якби атмосфери не існувало, то коливання добової температури на Землі досягало б ±200°С. Атмосфера є не лише життєдайним “буфером” між Космосом і поверхнею нашої планети, носієм тепла та вологи, а й впливає на характер і динаміку всіх екзогенних процесів, що відбуваються в літосфері (фізичне та хімічне вивітрювання, діяльність вітру, природних вод, мерзлоти, льодовиків).
Таблиця 1. Будова атмосфери
Назва шару атмосфери |
Висота, км |
Температура 0 Со |
Тиск, х 133 Па ( мілібар, 1мб = 0,75 мм рт.ст.) |
Вище 2000 (3000) км і до 20000 км - воднева геокорона | |||
Екзосфера |
3000-800 |
Газо кінетична, 1000 - 2000 | |
Термосфера (іоносфера) |
800 - 100 |
Газо кінетична, 1000 (на вис.100 км переходить через 0, а на вис.150 км +200 . 200 км - 500, 600 км - 1500) |
1,9 - 8,0 |
Мезопауза |
~ 90 |
- 75 . 0 |
4 - 5 |
Мезосфера |
0 .-75 |
0,01 | |
Стратопауза |
~50 |
0 - .+10 |
0,2 -0,8 |
Стратосфера На висоті 30-35 (22-27) км озоновий шар товщиною, 0,23-0,52 км |
до 50 |
верх: +10 .+20 низ: -75 .-80 |
9,5 - 42 |
Тропопауза |
~10-15 |
42 | |
Тропосфера (90% маси) |
8-на полюсах 18- екватор |
верх -80 низ + 30 0,6 на 0,1 км |
760 (на рівні моря -1013 на вис 16 км -100 ) |
Цікаві статті з розділу
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Екологія водосховищ
Режим річкового стоку характеризується значною
нерівномірністю і знаходиться в різкому протиріччі з режимом його споживання
більшістю галузей народного господарства. З усіх можливих засобів ...
Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...