Склад і будова атмосфери
Вуглекислий газ – є обов’язковою речовиною для фотосинтезу рослин. Цей газ утворюється під час спалювання палива, гниття органічних решток, виділяється з вулканічними газами. Діяльність людини призводить до збільшення вмісту СО2. Це зумовлює підвищення середньорічної температури - виникає парниковий ефект.
Водяна пара потрапляє в атмосферу внаслідок випаровування вологи з поверхні Землі. 90% всієї водяної пари міститься в нижньому п’ятикілометровому шарі атмосфери., вище 10-12 км водяної пари дуже мало.
Аерозолі, що містяться в атмосфері поділяються на: сульфатні вулканічного і промислового походження, мінеральні (пил), вуглеводневі (сажа) і морські (частинки морських солей). Частки аерозолів зумовлюють пониження температури Земної поверхні. Аерозолі утримуються в атмосфері протягом днів і тижнів, а іноді роками (радіоактивний пил).
Маса сучасної атмосфери становить 5,3 .1015 т, тобто 1 мільйонну частину маси Землі. Приблизно 50% маси атмосфери знаходиться в її нижньому 5-ти км шарі, 75% - в 10- ти км, 90% - в 16-ти км.
Екологічне значення атмосфери:
· захищає всі живі організми Землі від згубного впливу космічних випромінювань і ударів метеоритів;
· регулює сезонні і добові температурні коливання;
· врівноважує й вирівнює добові коливання;
· через атмосферу відбуваються фотосинтез і обмін енергії - головні процеси біосфери;
· впливає на водний баланс і режим поверхневих та підземних вод;
· для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та ін.) атмосфера є основним середовищем життя.
Якби атмосфери не існувало, то коливання добової температури на Землі досягало б ±200°С. Атмосфера є не лише життєдайним “буфером” між Космосом і поверхнею нашої планети, носієм тепла та вологи, а й впливає на характер і динаміку всіх екзогенних процесів, що відбуваються в літосфері (фізичне та хімічне вивітрювання, діяльність вітру, природних вод, мерзлоти, льодовиків).
Таблиця 1. Будова атмосфери
|
Назва шару атмосфери |
Висота, км |
Температура 0 Со |
Тиск, х 133 Па ( мілібар, 1мб = 0,75 мм рт.ст.) |
|
Вище 2000 (3000) км і до 20000 км - воднева геокорона | |||
|
Екзосфера |
3000-800 |
Газо кінетична, 1000 - 2000 | |
|
Термосфера (іоносфера) |
800 - 100 |
Газо кінетична, 1000 (на вис.100 км переходить через 0, а на вис.150 км +200 . 200 км - 500, 600 км - 1500) |
1,9 - 8,0 |
|
Мезопауза |
~ 90 |
- 75 . 0 |
4 - 5 |
|
Мезосфера |
0 .-75 |
0,01 | |
|
Стратопауза |
~50 |
0 - .+10 |
0,2 -0,8 |
|
Стратосфера На висоті 30-35 (22-27) км озоновий шар товщиною, 0,23-0,52 км |
до 50 |
верх: +10 .+20 низ: -75 .-80 |
9,5 - 42 |
|
Тропопауза |
~10-15 |
42 | |
|
Тропосфера (90% маси) |
8-на полюсах 18- екватор |
верх -80 низ + 30 0,6 на 0,1 км |
760 (на рівні моря -1013 на вис 16 км -100 ) |
Цікаві статті з розділу
Базові методики прогнозування стану довкілля
"Існує широкий клас
явищ, у яких об'єктом спостереження служить яка-небудь числова величина або
послідовність числових величин, розподілені в часі. Температура, безупинно
записувана са ...
Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У
далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній
інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не
відчувала на собі тиску людини: ...
Розрахунок розсіювання шкідливих речовин
Розподіл в атмосфері забруднюючих
речовин, що викликаються з промислових джерел забруднення, підкоряється законам
турбулентної дифузії. На процес розсіювання викидів суттєво впливає стан
атмосфери, ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.