Проблема діагностики і оцінки стану організму і здоров'я людини

З того часу, як у науку і практику був впроваджений метод гігієнічного обстеження і дослідження стану елементів і чинників зовнішнього середовища, гігієна стала займатися діагностикою цього стану. Проте в даний час, як про це йшлося вище недостатньо обмежувати гігієнічну діагностику тільки названими недугами, треба знати, уміти оцінювати та кількісно визначати ще й стан здоров'я суспільства, а також знаходити причинно-наслідкові зв'язки між санітарними недугами і здоров'ям. Є підстави вважати, що сучасна гігієнічна діагностика є системою мислення та дій, що мають на меті дослідження стану природного та соціального середовища, здоров'я людини (популяції) і встановлення залежності між станом середовища і здоров'ям. З цього виходить, що гігієнічна діагностика має три об'єкти дослідження: середовище, здоров'я та зв'язок між ними. .

Слід зазначити, що дотепер добре опрацьований лише перший об'єкт дослідження гігієни - навколишнє або зовнішнє середовище, гірше - другий і дуже мало - третій.

Для подальшого вивчення цих об'єктів необхідно прийняти такі методологічні засади.

У сфері досліджень і оцінки зовнішнього середовища необхідна теорія гігієнічного нормування, її структура і принципи. Окремі положення її наведені вище. Як і багато теорій прикладних наук, вона повинна бути системою взаємопов'язаних принципів, що описують у формі загальних зв'язків сутнісну специфіку об'єкта дослідження. Вона повинна мати достатньо інформаційну місткість, відвертість для вдосконалення і прогностичність, тобто мати усі властивості, притаманні такому рівню пізнання, якою є теорія.

У сфері вивчення і оцінки стану здоров'я, особливо на рівні популяції, в гігієнічній діагностиці опрацьовується концепція соціально-значущих критеріїв, що дозволяють кількісно визначати його величину або у роках продуктивного життя.

На організменому рівні і за необхідності оперативної оцінки здоров'я індивідуума можна опрацьовувати концепцію його потужності, яку слід оцінювати за критеріями, що характеризують стан структури, функції і адаптаційних резервів. Опрацьовування і ухвалення цих концепцій дозволить розпочати вирішувати проблему гігієнічного нормування станів людини - не організму, чим займаються фундаментальні науки, такі, як фізіологія, біохімія, біофізика та ін., а саме людини як сукупності усіх біологічних, соціальних та суспільних відносин.

Встановлення норм організму здорової людини є також і основою преморбідної або донозологічної гігієнічної діагностики, тобто діагностики приграничних станів. Не можна нічого діагностувати або оцінювати, не знаючи норми оцінюваного об'єкта (Захарченко, 1991).

Слід зазначити, що в методологічному і методичному відношеннях гігієнічна преморбідна діагностика істотно відрізняється від діагностики клінічної. Об'єктом гігієнічної діагностики, як вже згадувалося вище, є здорова людина (популяція), середовище і їх взаємозв'язок. Об'єктом клінічної діагностики - хвора людина і вельми фрагментарно, лише в ознайомлювальному плані, умови її життя і праці.

Предметом клінічної (нозологічної) діагностики є хвороба, її тяжкість. Предметом гігієнічної діагностики є здоров'я, його величина. Гігієнічна діагностика проводиться у той час, коли людина перебуває у стані так званого "практичного" здоров'я або передхвороби, тобто до звернення її до лікаря. Вона активна, оскільки шлях її принципово іншій. Клінічна діагностика проводиться у період хвороби, коли людина вимушена звертатися до лікаря, тобто вона по суті своїй пасивна.

Гігієнічна діагностика починається з вивчення оточуючого людину природного і соціального середовища, а потім переходить до людини (популяції), що забезпечує їй можливість цілеспрямованого пошуку специфічних і неспецифічних змін у стані здоров'я за відсутності скарг, видимих ознак хвороби. Клінічна діагностика починається безпосередньо з хворого, у якого є вже і скарги, і симптоми. Їх потрібно лише зв'язати у логічну схему і зіставити з наведеною у підручниках моделлю хвороби, що склалася внаслідок багаторічного досвіду лікарів. Знання середовища тут має другорядну роль, безпосередньо для діагностики воно майже не потрібне, оскільки результат дії середовища є у наявності, причому в маніфестній формі.

Цікаві статті з розділу

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...

Вміст важких металів у деяких промислових рибах верхів'я Кременчуцького водосховища
Серед забруднюючих речовин на одне з перших місць останній час вийшли важкі метали. Це зумовлено екстенсивним розвитком промислового виробництва, хімізацією сільського господарства, які вист ...

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...