Різноманіття тваринного світу України

Для зимівлі йому потрібні мішані та хвойні ліси з густим підліском або таким, де багато молодняку сосни, осики, берези, горобини. Зима — важкий період у житті цієї тварини. Якщо снігу багато, лосям важко рухатися. Чим більше снігу, тим менше ходить лось. У великі морози тварини люблять лягати у сніг. Тоді над білою поверхнею видно тільки голову з рогами та великі вуха, що повертаються час від часу, як ехолокатори. Перш ніж лягти, лосі повертаються під вітер.

Лось може жити 20-25 років, але у природі гине, як правило, значно раніше. Найчастіше гинуть лосенята, на яких полюють вовки, або в затяжні весни, коли після потепління раптово повертаються холоди і сніг.

Ще в кінці минулого століття про зайця-біляка писали, що його популяція дуже поширена у більшості природних комплексів України. Сьогодні в Карпатах цього виду тварин практично немає. У зоні мішаних лісів і лісостепу він ще трапляється. Про особливість зайця-біляка міняти колір свого хутра залежно від сезону відомо, мабуть, усім. Але цей представник української фауни має й інші цікаві особливості. Так, зайці-біляки мігрують. Влітку їх популяція розсипається по всій рівнинній території, у горах тварини тримаються альпійських лук. Восени у рівнинних лісах і лісостепові зайці підбираються ближче до чагарників, у горах спускаються в нижні пояси, де в лісах менший сніговий покрив, ніж на височині. Загалом же тварини віддають перевагу лісам, де багато луків, або вирубкам, на яких ростуть молоді деревця. Найбільшу активність тварини виявляють вночі, на світанку й у передвечірні години. Вдень вони лежать у захищеному місці під кущем або корінням вивернутих буревієм дерев. Постійного сховку зайці-біляки не мають. Кожен день знаходять для лежки нові місця.

У роки, коли зима затримується, довго нема снігу, зайці-біляки, які поміняли колір хутра, дуже добре помітні в тих місцях, де лежать. Взимку вони також не мають постійного сховку. Лише в дуже сильні морози виривають у снігу нору глибиною 0,5-1,5 метра.

У порівняно недалекому минулому ареал зайця-біляка знаходився дещо південніше. Він мешкав навіть у Криму.

Незважаючи на значну плодовитість зайця-біляка, його популяція все ж скорочується. Значною мірою шкоди йому завдають природні фактори, а саме: виникнення епізоотичних ситуацій, коли гине чимало зайців. Інфекційні хвороби, які вражають популяцію зайця-біляка, виникають, як правило, тоді, коли значно збільшується його чисельність. Окрім того, в роки, коли збільшується кількість зайців, стає більше і хижаків, які їх знищують: лисиць, беркутів, сов. Вони прискорюють зменшення популяції під час масової загибелі зайців від хвороб і потім затримують відновлення їх кількості. Також встановлено, що при масовому розмноженні біляка в одних районах, його кількість скорочується в інших.

Ці приклади яскраво переконують, що у природі немає нічого випадкового. А негативні зміни, які відбуваються у фауні України, найчастіше викликані нерозумною діяльністю людини.

Цікаві статті з розділу

Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукало учених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, але і почати пошук принципово но ...

Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій. Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних ландшафтів, порушення гідрологічного ...

Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не відчувала на собі тиску людини: ...