Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевих з’єднань

Знаходимо об’ємні частки складників газової суміші:

де аі – масова частка компонентів суміші у трубопроводі;

Мі - відносно молекулярна маса складників газової суміші.

n

(Н2)=

n

(СО)=

n

(СН4)=

Абсолютний тиск газової суміші у трубопроводі:

Pabc

=

P

надл

+ В, (2.1)

де Рнадл – надлишковий тиск, Па;

Ра

б

с

= 209030.0 + 101325.0 = 310355.0 (Па)

Парціальний тиск складників газової суміші, Па:

Pi

=

ni

∙

Pa

б

c

, (2.2)

Р(Н2) =0.9188∙310355.0=285154.174 (Па)

Р(СО) =0.0087∙310355=2700.0885 (Па)

Р(СН4) =0.0725∙310355=22500.7375(Па)

Концентрація складників газової суміші, мг/м3

, (2.3)

де

t

– температура газової суміші у трубопроводі.

(мг/м3)

(мг/м3)

(мг/м3)

Густина газової суміші у трубопроводі,

, (2.4)

(кг/м3)

Молекулярна маса газової суміші у трубопроводі:

(2.5)

(г/моль)

Об’єм газів у трубопроводі, м3:

V

= 0.7850∙

d

2

∙

L

(2.6)

де

d

– діаметр трубопроводу;

L

– довжина трубопроводу.

V

= 0.7850∙0.0121∙160=1.5198 (м3)

Коефіцієнт негерметичності фланцевих з’єднань цехового трубопроводу

m

приймається рівним 0,0010.

Кількість газової суміші (г/ч), що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:

(2.7)

(г/ч)

Об’єм газової суміші (м3/г), що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:

, (2.8)

(м3/г)

Кількість газової суміші складників, що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою (г/ч):

Gi

=

V

см

∙Сі (2.9)

G

(

H

2

) = 0.0062∙205567.914 = 1.2745

G

(СО) = 0.0062∙27250.949 = 0.1689

G

(С

H

4

) = 0.0062∙129766 = 0.8046

2.2

Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли за з вільної поверхні рідини за рахунок випару

Кількість шкідливих речовин, що випаровуються з вільної поверхні рідини (при збереженні у відкритих резервуарах, просоченні, промиванні, розливі й т.п.) залежить від її властивостей, температури, площі дзеркала випару, тривалості випару й рухливості повітря. Процес переносу паркої речовини від джерела випару в навколишнє середовище може бути дифузійним, а також обумовленим природною або змушеною конвекцією.

Цікаві статті з розділу

Водне середовище міста
Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і ...

Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в ...

Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф, стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...