Розрахунки параметрів біоконверсії гнойової біомаси в біогаз
Визначення кількості гнойової біомаси для одержання біогазу
Одним із важливих факторів, що впливають на об'єм біогазу, є вид біомаси, яка зброджується. Це пояснюється значними відмінностями в хімічному складі гнойової біомаси від різних видів сільськогосподарських тварин. Тому проектування об'єму метантенка (бродильної камери) БГУ починають із збору даних про вид тварин, поголів'я та об'єм гнойової біомаси, яка підлягає утилізації.
Розрахунок добового та річного виходу гнойової біомаси.
Вихід гнойової біомаси залежить від багатьох факторів; виду та віку тварин, типу годівлі, способу утримання, технології видалення та накопичення гнойової маси.
Добовий вихід безпідстилкового гною (у тоннах) визначається як сума екскрементів і кількості води, що надходить з усіх джерел у систему гноєвидалення; у випадку утримання тварин з використанням підстилки, враховується її кількість.
Добовий вихід безпідстилкового гною.
Визначається за формулою:
Qг=(МЕJ + ВJ)*
,
де: Qг - добовий вихід гною, т; МЕJ- добова маса екскрементів від однієї
голови, кг (табл. 8); ВJ- добова кількість води, яка потрапляє в систему
гноєвидалення, кг; nJ - поголів'я тварин чи птиці виробничої групи, що
одночасно утримується на фермі чи комплексі, гол.
Qг=(55+0,1)*
=33,06 т.
Добова кількість води (ВJ), яка потрапляє в систему гноєвидалення, озраховується за формулою:
ВJ = К*МЕJ,
де К - коефіцієнт (табл. 9).
ВJ=0,3*55=16,5 кг
1.2 Добовий вихід гнойової біомаси з використанням підстилки визначається за формулою:
Qг =(МЕJ + ВJ+ МпJ)*
,
Таблиця 9.
Добова кількість води, яка потрапляє в систему гноєвидалення.
|
Система видалення |
Коефіцієнт, який розраховується від добового виходу екскрементів тварин |
|
Транспортна (конвеєрна) Самосплавна Лотково-змивна з сухою чисткою підлоги Лотково-змивна з вологою чисткою підлоги Гідрозмив |
0,1-0,2 0,3-0,5 2,0-2,5 5,0-6,0 7,0-8,0 |
де: Qг - добовий вихід гною, т; МЕJ - добова маса екскрементів під однієї голови, кг, ВJ - добова кількість води, яка потрапляє в систему гноєвидалення, кг; МпJ - добова кількість підстилки на 1 гол., кг (табл. 10).
Qг =(55+0,1+1,5)*
=33,96 т
Таблиця 10.
Норми витрат підстилкового матеріалу.
|
Вид тварин |
Спосіб утримання тварин | ||
|
Прив'язний |
Боксовий |
У групових клітках | |
|
ВРХ: корови відгодівельне поголів'я молодняк Свині |
1,5 1,0 1,5 |
0,5 0,5 |
1,0 0,5 |
Річний вихід гнойової маси.
Qг річний =Qг доб.*t
де t- кількість діб у році (365).
Qг річний=33,06*365=12066,9 т
Річний та добовий вихід гною при стійлово-табірному утриманні.
При стійлово-табірному утриманні з використанням підстилки у приміщеннях (245 діб) і без підстилки в таборах (120 діб) річний та добовий вихід гнойової маси розраховується за формулою:
Qг річний= [(МЕJ + МпJ + ВJ)*( МЕJ+ ВJ)* tл]*
де Qг доб.=
Qг річний =[(55+1,5+0,1)*245+(55+0,1)*120]*
=12287,4 т
де
Qг доб.=
=33,66 т
де: t- обліковий час, діб (час утримання тварин у приміщенні – tп; у літніх таборах – tл; t-365 діб).
Річний та добовий вихід гною при стійлово-пасовищному утриманні.
Qг річний = [(МЕJ + МпJ + ВJ)* tп+( МЕJ+ ВJ)*0,3*tл]*
де
Qг доб. =
Qг річний =[(55+1,5+0,1)*245+(55+0,1)*0,3*120]*
=9510,36 т
Цікаві статті з розділу
Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової
спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього
середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...
Гідрологічні характеристики річки
Територією
Сумської області протікає 165 річок довжиною понад 10 км кожна, які належати,
до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула,
Псел. Хорол. Густота річкової сі ...
Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища
відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються
головними споживачами води в державі.
Однією ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.